3 стародавні тексти, які підважують загальновідому історію
За минулі десятиліття у різних частинах світу було виявлено кілька «спірних» рукописів. Академічна наука намагається їх свідомо уникати.
На тепер відомо, що західні науковці втрутилися й відредагували деякі з них, тому що ці стародавні книги описують історію, несхожу на все, що ми можемо уявити. Теоретично, записи описують минуле, зокрема походження людини, яке неможливо вмонтувати у рамки усталених знань.
У результаті, на думку певної когорти науковців (тобто, відверто заангажованих істориків), ці тексти становлять небезпеку, бо викликають багато запитань, на які сучасні дослідники не дадуть відповідей. Деякі частини цих стародавніх рукописів можуть повністю зруйнувати традиційні вірування і догми, які ще донедавна вважалися міцними основами сучасного людства.
Нижче ми розглянемо три надзвичайно давні тексти, які по-своєму цікаві. Без перебільшення, вони повністю перевертають історію догори дриґом, адже все, чому нас навчали у школі, виявляється виключно тлумаченням переказів, а не істиною.
Біблія Колбрина 3600-річної давнини
Деякі дослідники вважають цю книгу першим юдейсько-християнським документом, який розтлумачує з релігійної точки зору еволюції людини, креаціонізм та інтелектуальний розвиток. Математичні основи Колбрина ясно показують інтерес древніх друїдів до астрономії та математики, обговорюючи минулі глобальні катаклізми.
Стверджується, що це стародавній текст, якому вже близько 3600 років, а може, й більше. Прихильники Біблії Колбрина припускають, що цей рукопис був створений практично у той же час, що і Старий Заповіт (юдейські Танах і Тора), але, на жаль, жодних паперових копій передбачуваного оригіналу не було представлено і нічого не відомо про їхнє існування.
Крім того, вона не згадувалася в жодному іншому стародавньому тексті. Вочевидь, Біблія Колбрина написана кількома авторами, бо її текст складається з двох частин і 11 книг.
Цікаво, що існує теорія, згідно з якою ці давні архіви розповідають історію створення людини та повідомляють — що ще дивніше — про існування кількох стародавніх народів, які жили на планеті до створення Адама та Єви. Деякі науковці навіть зарахували Біблію Колбрина до першої допотопної Біблії.
У стародавній книзі, крім іншого, зображені грішні янголи, але, через те, що жодних доказів реального існування цього рукопису в давнину так і не було знайдено. Біблія Колбрина не розглядається серйозно жодним офіційно визнаним науковим середовищем.
Книга Єноха
На відміну від Біблії Колбрина, книга Єноха справді є давнім артефактом, свого роду адаптованим під потреби Церкви апокрифом. З моменту віднайдення у печері на березі Мертвого моря цей документ вважається одним із найзахопливіших і найдивовижніших стародавніх книг, коли-небудь виявлених.
Книга Єноха є давнім єврейським/юдейським релігійним рукописом, який історично приписують прадіду Ноя. Багато теологів та істориків переконана, що рукопис — один із найважливіших неканонічних апокрифічних текстів, який вплинув на значну частину християнських вірувань.
Ця стародавня книга розповідає (у першій частині) про зникнення Спостерігачів (або, Хранителів), янголів, які створили Нефелінів. До її змісту входять 5 основних розділів, що значно відрізняються один від одного:
- 1-36 Книга Спостерігачів;
- 37-71 Книга Притч;
- 72-82 Астрономічна книга;
- 83-90 Книга снів;
- 91-108 Послання Єноха.
Сьогодні Книга Єноха включена лише до основних канонів деяких ефіопських православних сект. Але протягом сотень років вона була популярна і відповідала поглядам давньоєврейського (юдейського) суспільства.
Деякі дослідники, через низку паралелей, зробили припущення, що Книга Єноха послужила джерелом натхнення тих пророків, які писали Книгу Буття. У ній ми бачимо історію чоловіка на ім'я Єнох, який був батьком Мафусаїла та дідом Ноя.
Єнох прожив 365 років до Великого потопу, який знищив більшу частину населення Землі. А перед самою катастрофою архангел Михайло врятував чоловіка, забравши його з собою на вогняній колісниці у невідомість.
Це дуже схоже на евакуацію з району лиха. Тому особливо «гарячі голови» з середовища так званих науковців-альтернативістів найчастіше інтерпретують Михайла як пілота позаземного рятувального корабля, проте довести це не видається можливим.
Книга гігантів (нефелінів)
Цей дивовижний рукопис, історія якого налічує понад 2000 років, перегукується з Книгою Єноха і демонструє – на думку багатьох науковців, – що нефеліни були реальними істотами. Тобто, існували у далекому минулому, описуючи також, як вони були викорінені.
Сувої виявлені кілька десятиліть тому в печерах Кумрана серед решти артефактів допотопного скарбу на межі Палестини та Йорданії. Книга гігантів оповідає про істот, які жили на Землі за сивої давнини, і про те, як вони були винищені не без допомоги небесних сил.
Документ, який дослідники вважають неповним, дає дещо іншу точку зору про нефелінів. Разом із першою Книгою Спостерігачів Єноха, як стверджує релігієзнавець Джеймс Вандеркам, «це є спробою пояснити, чому нечестя стало настільки поширеним і сильним до потопу; цим вона також пояснює причину, через яку Бог був більш ніж виправданий, наславши на людство Всесвітній потоп».
Книга гігантів докладно змальовує, як нефеліни жили на Землі, сіючи хаос та руйнування. Вочевидь, можна простежити схожість із давно шумерськими володарями-аннунаками, які також безслідно зникли.
Можна по-різному ставитися до давніх текстів, але вважати їх звичайною вигадкою принаймні дуже не серйозно. Навряд чи якась казка, чи легенда може мати настільки опрацьовану розповідь і передаватись у різних інтерпретаціях різними культурами протягом тисячоліть.
Крім того, жодна легенда не може знайти підтвердження у реальному житті, а багато подій, описані у цих стародавніх текстах, так чи інакше підтверджуються прямими або ж непрямими доказами з нашої історії. Приміром, катаклізми світового масштабу, чи археологічні знахідки у різних частинах планети.
