8 тез капітуляції Путіна... перед Сі

Ресурсна федерація московії остаточно встала з колін аби назавжди лягти під комуністичний Китай. Мезальянс на крові відтворено!

Цікаво слухати заяви на спільному брифінгу після зустрічі президента РФ та голови КНР. Інтереси Пекіна щодо просування своїх свого впливу бачимо неозброєним оком, а от інтереси Росії... тут, як кажуть, "усе складно".

Чому? Все просто і складно одночасно. Але нумо розберімося по пунктах:

• Торгівля вуглеводнями.

Про це говорив і Владімір Путін, і Сі Цзіньпін. Нафта, газ, будівництво нових газопроводів, постачання СПГ. Але це продаж сировини, причому за умов домінантного покупця, який, на відміну від продавця, має вибір постачальників. А значить душитиме цінами.

• Торгівля харчовими продуктами.

Путін багато про це говорив. Але говорив про "зерно" і "м'ясо". Тобто, також сировина.

• Постачі КНР.

А ось тут все складно. Путін наводив, як приклад, автопром. Але там іде просто захоплення ринку "китайцями". Товариш Сі говорив про продаж продукції, не уточнюючи номенклатури.

• Розв'язання російських проблем з електронікою.

Путін говорив про спільну діяльність. Сі, своєю чергою робив зв'язку з сировиною "торгівля сировиною та електронікою". Тобто, очевидна формула "сировина в обмін на мікросхеми". Причому без права робити самому.

• Юань.

Дуже цікаво. І Сі, і Путін говорили про торгівлю в юанях. Причому Путін починав парою "юань і рубль", але практично через хвилину забув про "дерев'яну валюту" Росії. При цьому йшлося про торгівлю за юані із третіми країнами. Тобто, Китай робить свою валюту, як мінімум регіональною. Де тут вигода РФ (відмовитися від долара на користь юаня), поки що побачити не можемо – та ж прив'язка до чужого.

• Північний морський шлях.

Співробітництво у розвитку. Особливо підкреслена Сі тема. Не дивно, адже це сфера інтересів КНР, а позиція РФ була "співпрацювати з багатьма". Виходить, що Пекін може собі вибити статус єдиного партнера розвитку цього морського шляху. Повна відмова РФ від раніше декларованих концепцій.

• Інтеграція систем.

Путін говорить про поєднання інтеграції ЄАЕС і ШОС, співробітництво в рамках BRICS. Сі так само говорив про інтеграцію. Але без ЄАЕС. Тобто, на базі ШОС.

• Україна.

Путін заявив, що "Росії близький підхід Китаю". Сі продовжував рекламувати китайську позицію. І тут стає особливо цікаво про що китайський лідер говоритиме із Зеленським. Для КНР вигідний або "світ зараз" або подальше ослаблення, але не розпад РФ. А ось варіант посилення Росії в результаті певних успіхів в Україні, мабуть, не надто.

Загальні враження: Росія внаслідок переговорів зафіксувала свій статус молодшого партнера КНР у системі васал-сюзерен. Китай, своєю чергою, наголосив на своїй позиції супердержави.

В Україні для Пекіна дуже важливо бути якимось заочним модератором виходу з війни. Фактично, повторити історію з прогресом у відносинах між Іраном та Саудівською Аравією.

Для України така позиція може бути вигідною, але не сьогодні, а коли баланс сил на початку діалогу буде явно зміщений в українську сторону. Тим важливішим для нас стає результат весняно-літньої кампанії на фронті.

Автор – Ігар Тишкєвіч, білоруський політолог і відомий дисидент