Балтійське море — внутрішнє озеро НАТО? Поки що ні
Після 20 місяців провокацій і поступок Угорщина погодилася на вступ Швеції до Північноатлантичного альянсу. РФ закрили вихід на Захід.
Однак Балтика не стане від цього внутрішньою водоймою НАТО, переконані у редакції одного з провідних швейцарських видань Neue Zürcher Zeitung. Зазначається, що одноосібного контролю над морем наразі ніхто немає.
Навіть після поповнення Альянсу такими членами, як Фінляндія та Швеція, у ресурсної федерації московії все ще лишаються шпарини. Перш за все, у вигляді мілітаризованого Кьоніґсберзького (Калінінградського — прим. ред.) напівексклаву.
Вперше за 500 років усі північноєвропейські країни входять до одного оборонного блоку, фактично докорінно змінивши рівновагу сил у регіоні. 5 стратегічних зон на карті заслуговують на особливу увагу, бо показують, хто тепер «господар Балтики».
Так, перша точка — вузьке місце біля Санкт-Петербурґа на сході Фінської затоки, що опиняється під пильним наглядом фінляндської та естонської армії. Морський шлях до колишньої імперської столиці має доленосне значення для російської торгівлі: обсяг вантажоперевезень становить понад 300 мільйонів тонн на рік.
Однак маршрут по воді не закінчується у Санкт-Петербурзі, а проходить річками та озерами вглиб країни до Москви та на північ до Білого моря. Гельсинкі із Таллінном розділяють всього 80 кілометрів, а у разі конфлікту між НАТО і РФ союзники можуть заблокувати Фінську затоку для суден, що прямують до Санкт-Петербурґа, або принаймні утруднити вантажоперевезення.
Друга — Оландський архіпелаг, який належить Фінляндії. Попри те, СССР давно спочив, угода про демілітаризацію цих островів діє й донині, що є для Гельсинкі «ахіллесовою п'ятою» в обороні та національній безпеці.
Архіпелаг складається із 6700 островів, 60 з яких залюднені, а деякі не більше за скелю у воді. Та наперекір цьому Оландські острови займають стратегічно важливе значення між шведською столицею Стокгольмом та фінляндським портовим містом Турку (біля входу до Ботнічної затоки).
Переважна більшість морської торгівлі Фінляндії проходить через архіпелаг, а на дні розміщена мережа підводних кабелів; деякі прямують у бік росії. Відразу після 24.II.2022 фінські патріоти та військовики закликали уряд ремілітаризувати архіпелаг, про що раніше повідомляла медіаагенція «Останній Бастіон», але віз і нині там.
Сьогодні демілітаризація Оландських островів вигідна лише ресурсній федерації московії, чиї агенти через консульство (насправді ж шпигунське гніздо — прим. ред.) збурюють острів'ян, лякаючи «ядерним попелом» Третьої світової війни. Оскільки архіпелаг значною мірою має політичну автономію, уряд у Гельсинкі не може в односторонньому порядку вирішувати його долю, що активно використовує Москва.
Третя зона — Ґотланд, який після приєднання Швеції до НАТО набуває особливого військово-стратегічного значення. Завдяки своєму розташуванню та розмірам острів іноді іронічно називають «непотоплюваним авіаносцем» і цим він також становить інтерес для РФ.
За кілька тижнів до початку лютневого вторгнення 2022 року російських окупантів в Україну 3 десантні кораблі ВМФ РФ несподівано пропливли Балтійським морем, демонструючи свою силу. У відповідь шведська армія направила солдатів та бронетехніку для патрулювання Ґотланду.
Слід розуміти, що острів важливий для НАТО, оскільки від того, хто має сильну військову присутність на ньому, залежить рівновага сил у всьому регіоні. Головна ж база Балтійського флоту росії розташована лише за 330 кілометрів від Ґотланду у Калінінграді, там базують і атомні підводні човни.
Четверта — данський Борнгольм, де знаходиться база НАТО, яка не використовується. На відміну від Оландів і Ґотланду, цей острів є територією союзників від дня заснування Альянсу, котрому тепер буде приділено більше уваги.
Після 24.II.2022 уряд Данії дала зрозуміти, що готова дозолити розмістити на Борнгольмі американський контингент; із Пентаґону досі не має відповіді. Хоча у рамках військових навчань навесні 2022 року, в яких брали участь і США, оборона острова була змодельована ракетною артилерією дальньої дії (тобто знарядь, здатних долетіти до Кьоніґсберґу, розташованого за 350 кілометрів від острова — прим. ред.).
Борнгольм опинився у центрі уваги міжнародної громадськості восени 2022 року, після вибухів на газогоні «Північний потік». Досі достеменно невідомо, хто саме стоїть за саботажем, оскільки розслідування триває.
І, нарешті, п'ята точка — так званий «Сувальський коридор», з якого у разі ескалації конфлікту НАТО може (та чи спробує? — прим. ред.) відрізати Кьоніґсберґ від РФ, наглухо заблокувавши цей напівексклав. Калінінградська область з її військово-морською базою становлять загрозу для всієї Північно-Східної Європи, будучи слабким місцем в обороні РФ.
Наголосимо, що прямого сполучення суходолом балтійський напівексклав із майбутньою постросією немає. Кьоніґсберґ буквально затиснутий між Литвою та Польщею, що входять до НАТО і при цьому всіляко допомагаючи Україні перемогти у війні.
Крім морського та повітряного шляху, дістатися Кьоніґсберґу можна виключно територію однієї із держав-учасниць Альянсу: через Литву проходить залізнична гілка, котра досі функціонує для потреб РФ. Але після лютневого вторгнення 2022 року постачання напівексклаву призвело до напруженості у відносинах між Москвою та Вільнюсом.
Жахом військових стратегів НАТО вважають потенційний напад окупаційно-терористичного контингенту РФ на одну або ж усі балтійські держави. Естонія, Латвія та Литва не випадково найбільше раділи вступу Фінляндії та Швеції до НАТО, оскільки нові члени допоможуть стримати войовничі апетити агресора.
За Атлантичним океаном типово роблять невтішні висновки з ситуації, яка склалася у регіоні. Так, американський аналітичний центр «Rand» передбачив, що російським солдатам знадобиться максимум 60 годин, щоби дістатися Риґи та Таллінна, нібито їхні маршові колони не зустрінуть опору.
Після вступу Фінляндії та Швеції до Альянсу ситуація дещо розрядилася, оскільки партнери тепер можуть прийти на допомогу балтійським народам не тільки з Польщі, а і з Півночі. Однак географічне розташування Литви залишається незмінним: у разі конфлікту між НАТО та РФ «Сувальський коридор» стане однією із перших цілей для російських загарбників.
Також медіаагенція «Останній Бастіон» нагадує читачам про те, що чорноморські держави-учасниці НАТО також не сидять склавши руки. Уряди Туреччини, Румунії та Болгарії оголосили про створення коаліції для розмінування.
