Бездонну фінансово-економічну яму Україні вирила влада
Логічніше було говорити із кредиторами про списання боргів відразу після 24.II.2022. Власне, шанс на це тоді був би вищий, аніж зараз...
Читаю суспільну дискусію у соціальних про можливий дефолт України та чи треба робити реструктуризацію. А вона, ця реструктуризація, триває більше ніж 10 років і все ніяк не закінчиться!
Може й тому, що на таких дискусіях інсайдери, які «в курсі» що там за лаштунками, заробляють непогані гроші. 2014 року, виходячи зі свого немалого досвіду роботи на ринку боргових зобов'язань, я був абсолютно переконаний, і часто писав про це, що борги треба або частково списувати, або як мінімум, реструктуризувати на більш вигідних умовах.
З врахуванням того, що ціна на них тоді впала до 50 відсотків, ринок був готовий до цього. На це не пішли, бо «аналітики фейсбуку» сказали, що «інвестори більше ніколи, ніколи, ніколи до нас не прийдуть» і треба в них не «забрати», а ще трохи їм «додати».
Скільки там було відомих нам прізвищ, які могли реально впливати на прийняття рішень. Менш ніж за місяць закінчується коротка відстрочка, яку нам дали кредитори.
Треба приймати рішення, зараз я не знаю які саме. Для цього треба читати дослівно проспекти емісії й ті зобов'язання, які ми за цей час підписали перед приватними кредиторами й міжнародними фінансовими організаціями.
Проте виходячи з базових речей, мені досить дивно, коли кредитори (відверті спекулянти, до речі, бо ніякі серйозні інституційні інвестори борги з таким рейтингом не купують у свій власний портфель), можуть цілком серйозно чекати, що країна, яка знаходиться в стані війни вже 10 років не тільки поверне їм гроші. А ще, — дасть гарно заробити на цьому і, що ми на це поведемося.
Проблему треба вирішувати професійно, з професійними радниками, без емоцій і не оглядаючись на те, що буде «завтра», бо є сьогодні. Ми його бачимо навколо себе, а кредитори теж не сліпі.
