"Безвізовий день" спіткнувся на забороні дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації
Верховна Рада у "безвізовий день" зробила крок до провалу безвізової лібералізації, спіткнувшись на забороні дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації.
Тривалий процес візової лібералізації України та ЄС наприкінці 2015 року має дійти до свого логічного завершення – 9 листопада Україна передасть фінальний звіт щодо виконання плану з лібералізації.
На його основі та висновків європейських спостерігачів Єврокомісія 15 грудня може дати зелене світло для скасування віз для українців.
Окрім боротьби з корупцією, формування антикорупційного бюро, антикорупційної прокуратури і низки інших питань, які Україна з меншим чи більшим успіхом виконує, до дедлайну у листопаді Верховна Рада має схвалити цілий пакет з 12 законів.
Перший "безвізовий день" у Раді спробували провести ще 8 жовтня, коли схвалили невеличку частину безвізового пакету, друга ж серія мала відбутись цього четверга.
Проте, як часто буває, все пішло не за планом.
Візи і сексуальна орієнтація
Однією з важливих вимог ЄС до України є законодавча заборона дискримінації за сексуальною орієнтацію на роботі.
Експерти неодноразово пояснювали, що окрім чисто гуманних аспектів, для європейців важливо, щоб громадяни України не могли просити притулку в ЄС через дискримінацію на роботі за сексуальною орієнтацією.
Тому, щоб таку можливість для українців прибрати, і має з’явитись антидискримінаційна норма.
В останніх скликаннях Верховної Ради ніколи таку норму не підтримували, адже дуже багато депутатів відмовлялись голосувати за це з посиланням на "традиційні сімейні цінності".
Так сталось і 5 листопада.
Фокус з Трудовим кодексом
З наближенням дедлайну, у Верховній Раді розглядали два варіанти, як виконати вимогу щодо антидискримінації.
Перший – ухвалити окремий проект поправок до чинного кодексу законів про працю. Це був найважчий сценарій, адже потребував процедури повного ухвалення в Раді з приверненням до нього уваги всього залу.
Другий варіант – задіяти проект нового Трудового кодексу, який вже давно збирався ухвалити парламент. Суть сценарію полягала в тому, щоб вкласти антидискримінаційну норму у проект кодексу й ухвалити його в першому читанні без зайвого галасу.
Як розповів співрозмовник у парламенті, наближений до перемовин, цього для позитивного звіту було б достатньо.
Проте у четвер у Верховній Раді все пішло за третім сценарієм.
Зранку депутати схвалили у першому читанні три інших законопроекти для візової лібералізації, а потім перейшли до Трудового кодексу.
В тіло проекту так і не внесли антидискримінаційну норму - в такому вигляді проголосували в першому читанні.
Проте, щоб хоч якось позначити перед європейцями, що парламент готовий виконати вимогу ЄС, голова комітету з питань європейської інтеграції Ірина Геращенко запропонувала Раді підтримати звернення й врахувати цю норму до другого читання.
У сесійній залі якраз був представник ЄС в Україні Ян Томбінський, і на його очах це звернення підтримали всього 117 депутатів.
"Ми як країна із багаторічною, тисячолітньою християнською духовною історією цього не можемо допустити", - пояснив позицію депутат від "Народного фронту" Павло Унгурян.
Пані Геращенко, вийшовши із зали, була розлючена.
"Ми побачили, що більшість цієї зали населяють люди, які ментально на рівні … Ми послали ЄС політичний сигнал, що у залі сидять мракобіси", - розповіла пані Геращенко.
Вона не змогла відповісти на питання, чи повірять європейці, що у кодексі з’явиться ця норма до другого читання. Саме таку обіцянку сьогодні дав перший віце-спікер Ради Андрій Парубій.
Ще є шанс?
"Те, що Геращенко наполягла на своїй поправці, тільки ускладнило ситуацію. Так був шанс, що ЄС повірить, що ми врахуємо у другому читанні, тепер з цим важче", - розповів співрозмовник в парламенті.
Хоча експерти наголошують, що саме на цьому тижні Рада мала показати прогрес у антидискримінаційному питанні.
"Нам дуже чітко наголосили, що в нас є шанс тільки до 8 листопада внести корективи у закони, тому це великий удар по іміджу України і здатності нести відповідальність", - заявила керівник громадської ініціативи "Європа без бар’єрів" Ірина Сушко.
За її словами, антидискримінаційна норма є базовою вимогою ЄС для візової лібералізації, й про це європейці постійно нагадують.
"Швидше за все, перспективи отримати безвізовий режим без виконання антидискримінаційної вимоги не буде", - резюмувала пані Сушко.
Хоча вона і допускає, що ЄС може дати Україні ще один другий шанс.
Експерт Сергій Сидоренко, який вже давно займається темою візової лібералізації, рішення парламенту у мережі прокоментував коротко: "Країна, мені за тебе соромно".
Соціальні мережі гучно відреагували на відмову Ради підтримати антидискримінаційну поправку.
"Усіляко підтримую дискримінацію 305 депутатів, які не проголосували за антидискримінаційну поправку. Для початку їм треба заборонити в’їзд до ЄС", - написав у Facebook активіст Роман Шрайк, натякаючи, що депутати за статусом їздять до ЄС без віз.
Показово, що при голосуванні за поправку "утримався" представник президента у Раді Степан Кубів, а Юлія Тимошенко витягла картку з гнізда для голосування й позначена в системі як "відсутня", хоча за мить до цього брала участь у дискусії.
Відділ моніторингу,
Останній Бастіон
