Чи готові США дозволити Україні програти?
На берегах річки Потомак свідомо вагаються і надалі допомагати Києву. Для Вашинґтона вигідно послаблювати, але не знищувати міць Москви.
Такий невтішний для нас висновок зробив зовнішньополітичний оглядач впливового видання The Washington Post пан Роберт Кіґен. Він загадується над питанням: чи готові США дозволити Україні програти заради стримування й розширення новітньої «вісі зла»?
Основна думка авторитетного американського аналітика полягає у тому, що західні та вітчизняні прихильники врегулювання війни шляхом переговорів помилково вважають путіна погідливим. Ніби кремлівський диктатор на них піде, як тільки Україна, ЄС, США і НАТО проявлять свою ініціативу.
Пан Кіґен цілком справедливо вважає, що РФ не потребує переговорів просто зараз чи у найближчі місяці, оскільки її війська стійкі та досягають успіхів на полі бою. Яскравий тому доказ — нещодавня окупація зруйнованого Вугледару та просування до околиць Покровська.
«На Капітолійських пагорбах почастішали заклики до перемовин жертви з агресором, які потрібно було ініціювати, коли армія РФ була розгублена. Вочевидь це натяк на вже втрачену сильну позицію України після Харківської операції та звільнення Херсона восени 2022 року. Але уряд США не надав Україні необхідних ресурсів, щоби створити у путіна відчуття, що він ось-ось програє війну», — стверджує Роберт Кіґен.
Оглядач видання The Washington Post, що історики зроблять висновок: це був той момент, коли президентська адміністрація Джозефа Байдена програла цю війну. Проте видається, що після Визвольної операції у вересні-листопаді 2022 року Україна могла б заходити в переговорний процес навіть без «надання ресурсів», адже тоді справді мала козирі.
Якщо припустити, що путін пішов би на переговори прямо зараз, то він явно заходив би в них із відчуттям, що Захід не проявить належної волі в озброєнні післявоєнної України. З огляду на те, як важко було США та іншим західним країнам надійно санкціонувати військову допомогу під час війни, цілком можливо, що тамтешня громадськість не відчуватиме ентузіазму із приводу витрат сотень мільярдів доларів на оборону України у мирний час.
Наприкінці пан Кіґен стверджує — «ця війна буде виграна або програна на полі бою. Тому Україну не врятує мирна угода». У зв'язку із цим на шпальтах одного із провідних видань США закликає американців скоріше вирішити, чи готові вони дозволити Україні програти й невдовзі самим зіштовхнутися із воєнними буднями.
Загалом, нічого нового. Тільки гарантії безпеки здатні встановити хоч і хиткий, але все ж таки мир, натомість усі інші сценарії є катастрофічними у короткій або далекій перспективі; і «план перемоги» Володимира Зеленського це підтвердив.
Між тим, як раніше вже повідомляла медіаагенція «Останній Бастіон», Київ стикається із непевним майбутнім на тлі зменшення західної підтримки. Безпосередня загроза походить від цьогорічних осінніх виборів у США.
