Чи виживе Україна у лютому?
Відповідь очевидна: ми вистоїмо! Новий російський масштабний наступ триватиме до середини березня, а далі – наша черга.
Останніми днями, крім гучних внутрішньополітичних політичних скандалів, які зачепили МОУ, Кабмін, ВРУ, СБУ та ГУР, – ми з вами спостерігаємо "парад прогнозів" стосовно фронтових перспектив. Хто їх тільки не робив, на яких тільки даних вони не ґрунтувалися, які тільки проміжки вони не охоплювали і який тільки фінал не передбачали...
Спробуймо з основних прогнозів зробити один, себто знайти "золоту середину", яка, переконаний, і стане істиною від якої варто буде відштовхуватися плануючи власні подальші дії. Отже, почнемо із "шумного" прогнозу Анджея Дуди.
Польський президент заявляв, що найближчі місяці стануть вирішальними у війні та дадуть відповідь на питання: «Чи виживе Україна?». На мою думку, слова Дуди не позбавлені сенсу, та вони й не позбавлені певної "драматичності моменту".
Вони пролунали 18.I.2023, себто за 2 дні до початку Рамштайна і мали на меті, передовсім, достукатися до Олафа Шольца у питанні передачі нам танків "Леопард". На самому ж Рамштайні таке рішення ухвалене не було, втім супровідні моменти у вигляді тиску не тільки з боку Польщі, але й Франції з Великою Британією, все ж змусили міністра закордонних справ Німеччини Анналену Бербок 22.I.2023 зробити заяву.
Очільниця МЗС пояснила, що влада ФРН не перешкоджатиме союзникам по НАТО передавати "Леопарди" Україні. У зв'язку з цим, очевидно, мета Дуди була досягнута, принаймні частково.
Нині ж голова Євроради Шарль Мішель зробив заяву, в якій наголосив що «наступні 2-3 тижні стануть вирішальними»... Рахуймо: цей тиждень закінчується 29.I.2023, наступний – 5.II., ну і третій – 12.II. і за цей проміжок часу нічого суттєвого росіяни не досягнуть, тá Мішель говорив не про це.
Він говорив про необхідність всебічної підготовки Сил оборони України до спроб російського масштабного наступу на Куп'янському, Бахмутському напрямках та у Луганській області – це очевидно. Він же не на власному YouTube-каналі стрім-відео з прогнозами зробив, а звернувся Urbi et Orbi, можна сказати.
Тому і цей прогноз ми з вами розібрали, він не про "рейвах" у ці 3 тижні, а про підготовку та допомогу задля ефективного спротиву російській агресії з боку України. Nим паче що 5.II. у Києві пройде саміт "Україна-ЄС", на якому, безумовно, питання готовності України по відбиттю атак і звільненню власних територій стоятиме гостріше гострого.
Якщо говорити у контексті попереднього прогнозу більш чітко, а саме "мовою полів", то мої Друзі та Побратими, які зараз перебувають на фронтах зазначають, що росіяни, за винятком Бахмутського напрямку, на інших фронтах проводять тактичні атаки з метою знайти слабкі місця у нашій обороні, а не щось там захопити. Передовсім це стосується Запорізького напрямку.
Там росіяни, паралельно з безглуздими лобовими атаками майже без підтримки техніки та артилерії, – продовжують мінування та спорудження лінії оборони. Все це для утримання сухопутного коридору в Крим і безпосереднього захисту тимчасово окупованого ними півострова.
Британська та американська розвідки наразі не бачать якихось явних ознак підготовки широкого наступу росіян на фронтах, зате британці бачать суттєве погіршення відносин між Валєрой Грасімовим і Жєнєй Прігожиним, що вносить певний розбрат всередині орди. Це, в принципі, не новина, та якщо взяти до уваги суттєве зростання впливу "повара" всередині РФ.
Для Гєрасімова, який виграв битву за вплив на фронті, може стати серйозною проблемою як саботаж з боку його ПВК, так і потужні "чорні" піар-кампанії, які Прігожин може розвернути з новою силою у будь-який момент. Водночас, на думку американців, ми теж маємо певні проблеми; вони, за їхніми словами, полягають у, якщо так можна сказати "занадто великій увазі", яку наше командування приділяє Бахмуту.
Наше ГУР МО дає прогноз по інтенсивності бойових дій на всю весну, та я б розібрав це детальніше з огляду на все вищезгадане. Отже, що ми маємо на тепер:
- 2-3 тижні на інтенсивну підготовку, а далі "понеслась";
- як і куди "понеслась" – залежить від нашої підготовки;
- американці говорять про наш весняний контрнаступ.
Виходячи з цього, давайте потихеньку підходити до спільного знаменника. А спільний знаменник, на мою думку, полягає в наступному...
До середини лютого триватимуть позиційні бої на більшості ділянок фронту. Якщо ж Сили оборони України не залишать Бахмут, то росіяни продовжать штурмові дії втрачаючи вбитими 1-2 батальйони на добу, щоправда, і ми втрачатимемо багато висококласних бійців.
Враховуючи "дедлайн", поставлений Владіміром Путіним голові Генштабу РФ Гєрасімову, згідно з яким орда має захопити всю територію Донецької та Луганської областей до березня, саме з другої половини лютого росіяни попруть. Паралельно вони відтягують наші сили імітацією на Запоріжжі.
Головне питання – чим попруть, адже ні для кого не секрет, що у росіян вже наявний дефіцит не тільки у важкій техніці та авіації, а навіть в артилерійських снарядах, хоча їх ще достатньо для створення серйозних проблем для нас принаймні на одному напрямку. Говорячи про можливий широкий наступ росіян варто також не забувати, хто такий Гєрасімов за фахом.
А він, нагадаю, – танкіст. Саме Гєрасімов командував вторгненням 24.II.2022 і кожен з нас прекрасно пам'ятає величезні танкові колони, якими начальник ГШ РФ хотів забезпечити позитивний для Путіна результат; тоді не склалося, а що ж зараз?
А зараз втрати танкового парку армії РФ становлять 3150 одиниць. Ще рік повномасштабної війни не пройшов, а росіяни втратили близько 90% танкового потенціалу.
Саме тому вже йде активна розконсервація Т-62 і навіть Т-55, саме тому, на Росії вже серйозно думають над тим, аби направити на фронт роту танків "Армата", хоча вони є певною "аналоговнетною св'ященною коровою", яку берегли для "Великої війни з НАТО". Ну, вони й стратегічні бомбардувальники з ракетами берегли для того ж самого, а виявилося...
Самі знаєте: тотальний дефіцит ракет за відсутності бодай якихось стратегічних результатів, а на дворі кінець січня. Виходячи з усіх цих моментів, можна сказати, що Гєрасімов спробує застосувати тактику "вогневого валу" підкріпленою тактикою "фарш"; себто вони гатитимуть з усього що в них є, паралельно закидаючи "м'ясом" у лобових атаках.
Те, що це військове божевілля – Гєрасімова не хвилює, бо ж йому і так дали другий шанс, тож третього точно не буде, а значить він поставить все. Відтак, це "все" триватиме до середини березня, а далі – наша черга, перебіг якої не буду коментувати, бо ми дійсно до неї тільки готуємось і дійсно розуміємо: щó і як робитимемо до середини травня, саме там все стане ясно.
Автор – Назар Приходько, політолог-міжнародник і військовий експерт
