ДБР Полтавщини продовжує саботувати розслідування резонансних справ Киви, Гольник та Замахіна

Печерський суд Києва визнав протиправним закриття провадження за фактом перешкоджання діяльності журналістів Останнього Бастіону.

Третього липня 2020 року Печерський районний суд м. Києва визнав протиправним закриття кримінального провадження за фактом перешкоджання діяльності журналістів Останнього Бастіону слідчими полтавського ДБР на чолі із Владиславом Мішуровським, що мало місце під час обшуку у квартирі офіцера МВС Олега Лагути в серпні 2019 року.

Нагадаємо, Олег Лагута – це принциповий слідчий, який вів розслідування щодо незаконного видобутку корисних копалин на Полтавщині. І до квартири якого спільно з прокурорами увірвалися працівники ДБР.

У вказаній постанові Печерського суду йдеться, що під час досудового розслідування слідчими не було допитано свідків, які перебували під час обшуку. Зокрема, чомусь, не опитали Лагуту, у якого проводили обшук, членів знімальної групи ТОВ «Останній Бастіон», понятих та інших осіб.

А висновок про відсутність складу злочину в діях слідчого Мішуровського, що цікаво, прийнято лише на показах зацікавлених осіб – серед них самого ж Мішуровського.

Суд також зазначив, що копію постанови про закриття кримінального провадження отримана журналістами несвоєчасно. І що цікаво, матеріали закритого кримінального провадження на вимогу Печерського суду працівниками ДБР надані не були.
Як поговорюють у Полтаві, працівники цієї структури вже вважають себе непідзвітними судам...

У 2019 році беззаконня, очевидно, викликане бажанням деяких працівників ДБР підзаробити, дійшло як раз до того, що один зі слідчих – Мішуровський для здійснення психологічного тиску на антикорупціонера Лагуту, викликав працівників ДСНС, в яких вимагав здійснити аварійне відкриття дверей квартири слідчого.

Рятувальників, які далекі від розуміння суті даного питання, слідчі ДБР використали, що називається «в сліпу», «озброївши» металевими ломами. Від них вимагали виламати двері, але через прибуття захисників та журналістів Останнього Бастіону, цьому вдалося запобігти.

Втім Владислав Мішуровський проводив варварські «слідчі» дії, ще й не зважаючи на присутність лише одного понятого.

Увірвавшись до квартири, Мішуровський, заявив, що обшук проводиться за ухвалою слідчого судді з міста Харкова з характерним прізвищем Скотар. А шукають матеріали провадження щодо незаконного видобутку корисних копалин. У знищенні яких були зацікавлені фігуранти справи.

ДБР-івець репетував, щоб журналісти покинути приміщення квартири Олега Лагути та вирвав з рук головного редактора «Останнього Бастіону» мобільний телефон.

Тут треба відразу підкреслити, що журналісти потрапили до квартири за дозволом Лагути до початку проведення слідчої дії, а згідно з нормами КПК слідчий та прокурор не має права вимагати від будь-кого з на той момент присутніх покидати приміщення.

Надалі слідчий Мішуровський таки провів обшук квартири разом з прокурором ГПУ та іншими слідчими ДБР («великими знавцями» КПК), які незаконно перебували там, оскільки не зазначені в ухвалі слідчого судді.

Звісно ніякі провадження, тоді в квартирі, виявити не вдалося...

Сьогодні розслідування протиправних дій слідчих ДБР – триває. А саме поновлення розслідування спроб переслідування журналістів Останнього Бастіону можна вважати першою локальною перемогою.

Втім скільки ж є інших справ, не менш резонансних, які так і припадають пилом в кабінетах керівництва Полтавського ДБР, тих, хто мав би забезпечувати законність. Уточнимо, деякі зі справ, де, що називається, підмазали повидлом, розслідуються за приказкою – друзям усе, ворогам – закон.

По деякім справам ми ще раз пройдемося. Це численні кримінальні справи по «діяльності» судді Гольник, Іллі Киви та колишнього начальника ГУНП у Полтавській області Замахіна.

Так, теруправління ДБР, розташоване у місті Полтава, більше ніж пів року саботує розслідування у справі спроб залякування та знищення майна головного редактора «Останнього Бастіону» Геннадія Сікалова. Де ряд обставин вказує на те, що за нападами у формі підпалу майна (автівки та нерухомості), які відбулися у березні та травні 2019 року, стоїть особа з вадами розвитку і розладом психіки – Ілля Кива.

Бандити, що здійснювали підпал авто, були ідентифіковані і їхній зв’язок з нинішнім нардепом блоку Медведчука-Бойка є безперечним. Бо погрози у бік Геннадія Сікалова посипалися після того, як «Останній Бастіон» оприлюднив ряд викривальних стосовно Киви матеріалів. Які поліціянти відмовилися розслідувати, пославшись на те, що Кива має «дах» в особі самого Арсена Авакова.

Тепер Кива член ОПЗЖ

Ще є заяви стосовно Киви, які були подані до ДБР наприкінці 2019 року. Їхньою підставою стали погрози вбивством, які Кива адресував чоловікові, з яким у нього трапилася суперечка. На даний момент справи Киви перебувають у ДБР.

Але попри те, що кримінальними справами відтепер не займатиметься підконтрольна Авакову структура, у покаранні проросійського депутата виникають сумніви.
Адже в ДБР як і міліції неодноразово відмовлялися розслідувати діяльність Киви та Гольник.

Залишаються без належного реагування одна зі справ щодо екс-начальника ГУНП у Полтавській області Андрія Замахіна та начальника Чутівського райвідділу поліції Харченка, які підозрюються у сприянні розкрадання суглинки поблизу села Черняківка.

За словами місцевих жителів, розкрадати глину розпочали з кінця 2018 року.
А 31 березня 2020 року на шпальтах Останнього Бастіону висвітлена реакція нашого видання на скарги мешканців Чутівського району про систематичні розкрадання.

Місцеві жителі, а також місцеві правоохоронці повідомили нам, що розкрадання глини кришував саме керівник місцевої поліції, Харченко В.В., «який відвозив Замахіну щомісячну «подяку» у розмірі 150 тис. гривень».

Андрій Замахін

Слід згадати, що у райвідділах області, в часи Замахіна, час від часу банально «десь зникало паливо», і поліціянти неодноразово зверталися до бізнесменів та фермерів з проханням допомогти заправити транспорт… На питання, де зникало паливо і хто мав би контролювати його збереження, відповіді очевидні.

Стосовно відомої судді Гольник, то проти неї порушено стільки кримінальних справ, що звичайній людині вистачить на три життя. Але суддя Гольник людина не звичайна. Вона фігурувала у справах щодо зловживання службовим становищем; вчиненню дій з підбурення та пропонування неправомірної вигоди, з метою її подальшого викриття; вчиненню дій, які виходять за межі наданих прав та повноважень. Та незаконного придбання і збуту спеціальних технічних засобів отримання інформації.

Лариса Гольник

Як відомо, у квітні 2015 року у Гольник була позбавлена права здійснювати правосуддя, через те, що у неї закінчив 5-річний термін роботи судді на який вона була призначена відповідно до Указу Президента України. Але це їй не завадило три роки утримувати у себе вдома численні томи кримінальних справ, що, зокрема, унеможливило подальший розшук підозрюваної у скоєнні особливо тяжкого злочину громадянки Бур'ян та створило умови для уникнення відповідальності чоловіка ще однієї екс-судді – Світлани Юхно.

Попри явні перевищення службових повноважень суддею, що спричинило тяжкі наслідки, «віз і досі там». Ця суддя в суддівському кріслі, а не там де їй належало б бути...До речі, порушені справи проти судді по-тихому закрили, що 2 роки приховувалось від громадськості. Лише ось на днях нам вдалося витребувати постанову про закриття кримінальних справ, ознайомившись з якою ми чітко побачили, що розслідування діяльності Гольник не велося.

Що вже там говорити про розслідування резонансних кримінальних справ, якщо в полтавському управлінні ДБР елементарно нездатні до нормального спілкування з журналістами та на гарматний вистріл не допускають на прийом громадян, інтереси яких мали б захищати.

До слова, історії діяльності ДБР і відомої піарниці Лариси Гольник схожі. Створення ДБР кілька років тому теж позиціонувалося як колосальне досягнення у боротьбі з корупцією.

Пам'ятаєте, ми писали, а тепер ще раз пересвідчуємося, там, де багато пафосу і піару, замало дій. Точніше – замало добрих дій. А лихих не убавляється.
І саме для їхнього прикриття необхідні згадані пафос та піар.

Ми ж зауважимо, ми зробимо все, щоб довести згадані справи до логічного завершення – покарання корупціонерів та ворожої агентури, чим би вони не прикривалися – суддівською мантією, офіцерськими погонами або довідкою з жовтого дому.