Дійсність, яка нас оточує, – створюється нашою мовою
Мова, як поняттєво-ціннісний апарат для передачі сенсів залежить від того, хто бере вплив у суспільстві. Тобто, чия мова – того і влада.
Нині, як ніколи до тепер, вартою уваги є гіпотеза американських мовознавців Едварда Сепіра та Бенджаміна Ворфа. Вона говорить, що «дійсність, яка нас оточує, формується нашою мовою».
У свій час один з засновників лінгвістики, як науки Вільгельм фон Гумбольдт визначив мову за головну форму людського пізнання світу. Адже людина сприймає світ крізь мовну призму.
"Батько" структурної лінгвістики Фердинанд де Соссюр зазначив, що «мова парадигмальна – саме вона диктує правила висловлювань, можливості постановки різних лексичних одиниць, визначає поєднання членів речення та його порядки». Тією ж самою мовою можна вимовити нескінченну кількість промов, які будуть використовувати кінцеву кількість базових елементів.
Тому рівень дискурсу завжди має конкретні члени речення, вибрані з варіантів, що містяться у мові, і має їх у строго визначеному логічному порядку. Дискурс набуває сенсу, тільки виходячи з його співвідношення з мовою, і завжди актуальний, а мова – потенційна.
Цей поділ на структурний і незмінний рівень мови та змінний рівень дискурсу, що розгортається в часі і є незворотнім у своїй логічній послідовності. Він є основою структурної лінгвістики.
Тепер щодо політичного дискурсу; у чому полягає наша "мовна поведінка" у міркуванні щодо політичних процесів? Адже мова наших міркувань не береться нізвідки – ми з різних галузей запозичуємо логіку, аргументацію, терміни...
Відповідно ми можемо один і той же самий аргумент викладати в різних мовних полях, змінюючи його зміст. Наприклад: християнська "свобода" та ліберальна "свобода" – це цілком абсолютно різні речі.
Хоча і там, і там ми вживаємо термін "свобода", але як тільки починаємо розбиратися, що він насправді означає, з'ясовується, що це цілком протилежні речі. Таким чином мова є не лише інструментом передачі думок, а й засобом формування мислення та світогляду.
Це я до чого? А до того, що "змінити мову" – означає радикально скасувати одне світосприйняття та ствердити інше, адже саме зі зміни мови починалася будь-яка соціальна та політична революція.
