Фікція під вивіскою контролю: хто насправді формує Раду громадського контролю НАБУ
Узгоджена тусовка під вивіскою громадського контролю: хто насправді керує РГК при НАБУ.
«Рада громадського контролю НАБУ – це завчасно сформована узгоджена тусовка, а система обрання не має жодного відношення ні до демократії, ні до верховенства права, ні до громадського контролю», – заявила 17 червня 2026 року колишня голова Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції України Тетяна Козаченко, ознайомившись із результатами виборів до Ради громадського контролю при НАБУ.
«Нас «намахують» у всьому. Вибори Ради громадського контролю НАБУ – це ФІКЦІЯ», – пише пані Тетяна на своїй фейсбук-сторінці.
Приводом для її гнівних філіппік стала та обставина, що за шість днів до виборів Ради громадського контролю при НАБУ вона опублікувала список із 15 кандидатів до цієї Ради. І виявилося, що з 44 претендентів переможцями стали саме ті 15 професійних «громадських активістів», яких заздалегідь назвала Козаченко.
Так і хочеться запитати ексдиректора Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України: Тетяно Анатоліївно, а що, раніше Рада громадського контролю при НАБУ не була «узгодженою тусовкою» й мала якесь відношення до верховенства права та справжнього громадського контролю?
Для початку треба відповісти на три запитання:
- Чи має НАБУ відношення до боротьби з корупцією?
- Чи здійснює Рада громадського контролю при НАБУ громадський контроль за діяльністю НАБУ?
- Чи мають відношення члени Ради громадського контролю при НАБУ до громадянського суспільства?
Відповіддю на всі три запитання буде «ні». Тож чому дивуватися? Рада громадського контролю при НАБУ – це лише місце заробляння свіжої копійки, і туди рвуться тільки для цього.
За 11 років існування РГК при НАБУ там побували «активісти» трьох сортів.
По-перше, це ті, хто вже зміг присмоктатися до розкрадання міжнародної допомоги, і членство в РГК при НАБУ їм потрібне для солідності під час подання заявок на нові гранти. Шабуніни, Шерембеї, Гриценки, Бігуси – це все приклади колишніх членів РГК при НАБУ першого сорту. Але зараз вони зосередили свої зусилля на інших напрямах заробляння грошей, звільнивши місця для колег із другої та третьої груп.
Другим різновидом членів РГК при НАБУ є «активісти» з числа обслуги тих корупціонерів, які або вже стали клієнтами НАБУ (Коболєв, Пашинський), або готуються ними стати. Власне, на сьогодні це основний контингент активістів у всіляких «громадських радах». Зокрема, Рада громадського контролю при НАБУ та Антикорупційна рада при Міністерстві оборони на правах приватної власності належать Сергію Володимировичу Пашинському.
І, нарешті, до РГК при НАБУ інколи потрапляють неофіти, які лише шукають місце під сонцем і сподіваються потрапити до першої або другої групи. Як приклад можна згадати професійного «громадського активіста» Романа Маселка, який 11 років тому уславився скандалом у Раді громадського контролю при НАБУ, куди він потрапив у 2015 році разом із такими ж професійними моральними авторитетами, як Віталій Шабунін, Дмитро Шерембей і Олексій Гриценко.
Це тріо соратників, балотуючись до Ради громадського контролю при НАБУ, подало про себе недостовірну інформацію. Зокрема, Шабунін приховав у декларації земельну ділянку в Бориспільському районі, придбану на грант, отриманий від посольства США, на проєкт «Повернення народові України коштів, вкрадених П. Лазаренком». Шерембей забув зазначити в автобіографії свій трудовий шлях упродовж майже десяти років, які він провів у виправних установах. Як виявилося, член правління «Центру протидії корупції» тричі був засуджений за квартирні крадіжки. А що стосується Гриценка, то син вічно непрохідного полковника приховав ту обставину, що на той час був чинним депутатом Київради, бо частина перша статті 31 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» забороняє обирати до Ради громадського контролю при НАБУ осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
От тільки ексголова Громадської ради з питань люстрації при Мін'юсті чомусь раніше на такі факти уваги не звертала.
Джерело: Grant Watch Ukraine «Стоп-паразит»
