Фінальний акт агонії путінізму
Путінський фашистський терористичний режим вступив у фазу прогресуючої агонії.
До плішивого кремлівського виродка почало доходити: його кліка давно задумує проти нього щось недобре.
Підставою для такого прозріння стала інформаційна бульбашка, яка нещодавно луснула, у якій тримали першу особу. Путіна, як фаршированого гусака довгий час каналами ФСБ/СВР/ГРУ шпигували стратегічною та тактичною дезінформацією, щодо підготовки до вторгнення в Україну, розповідали байки про військову слабкість українців та беззубість колективного Заходу, про незначні ефекти для економіки РФ від "СВО", яка була розрахована до 2 березня!
Справжня картинка виявилася для бункерного щура шокуючою. Розкрилося, що корумпована розвідувальна спільнота РФ щось не врахувала, катастрофічно не допрацювала. Вийшло, що і без того психічно хворий та неадекватний Путін приймав рішення наосліп. Як результат катастрофічного провалу в Україні намітилися три взаємопов'язані процеси: каральна зачистка верхівки спецслужб, екстрена корекція плану "СВО" та консолідація великих російських гравців для зливу токсичного диктатора.
Щодо чисток у спецслужбах, то Шойгу переконав Путіна: вороги засіли у керівництві ФСБ та СЗР. На думку Шойгу, Бортников – не тягне великих завдань. Той з метою реабілітації наказавши "розпорошити" апарат 5-ї служби ФСБ на чолі з генерал-полковником Сергієм Бесєдою, який відповідав за підривну роботу по Україні. Його разом із заступниками взяли під арешт, а СК ініціював закритий процес над ними як ворожими дезінформаторами. Паралельно Шойгу домагається усунення директора СЗР Наришкіна. Підготовлено проект розпорядження про повну передачу всіх ресурсів та агентури СЗР у відання ГРУ. Далі-більше: і ФСБ планується підпорядкувати Шойгу, що загрожує силовим переворотом.
Якщо говорити про плани корекції провальної "СВО", то в Кремлі усвідомили найгостріший дефіцит ресурсів для встановлення контролю за всією територією найбільшої країни Європи. Вже не йдеться не тільки про повну пряму окупацію України, але навіть про повноцінний контроль якихось значних територій за межами ЛДНР та Криму. Все, що потрапило до рук російських терористів – це ділянки автомагістралей та кілька міст. Опір ворогові з боку Народу України такий лютий, що Z-фашисти й надалі концентруються на методах звірячих ракетно-бомбових ударів по житлових масивах українських міст, але це дороге задоволення навіть для шалених терористів. Щодо територіального майбутнього України, то ГРУ прагне реалізувати косу та кульгаву балканізацію унітарної країни шляхом створення фейкових "народних республік" на базі областей. Пілотний проект – "ХерНР" у Херсонській області, частина якої була окупована. В умовах бойових дій терористи хочуть реалізувати ідею мертвонародженого "референдуму" про самовизначення під ракетним обстрілом, але це можливо зробити лише вбивши величезну масу проукраїнського місцевого населення.
Величезний "успіх" для путіністів, що в Мелітополі вдалося викрасти законного мера Федорова і замінити на окупаційну мерзоту і зрадницю - депутата ОПЗЖ Галину Данильченко. Путінська колабораціоністка на посаді ТВО мера закликає "адаптуватися до нової дійсності" і радіє приходу кадирівців.
Але для неї та "комітету народних обранців" радість влади буде довгою: місцеві бійці опору вже полюють за її відбитою головою.
До речі, тема відбитої голови Путіна все більше напружує російських гравців. За новими викладками поточна траєкторія вторгнення не зводиться навіть до гри з нульовою сумою, лише найглибші мінуси. Путін тягне всю російську еліту до братської могили. Є "зливи", що як альтернативу нейтралізації, диктатору пропонують втечу в третю країну за "аргентинським сценарієм" (Казахстан, Китай або якась африканська держава) або прийняти постриг у схиму, як царі робили.
У будь-якому випадку у верхах визнали політичну смерть Путіна.
Питання лише в тому, скільки життів загубить його труп, що розкладається?
