Фінляндія ізолюється від здичавілої московії — The Wall Street Journal
Довгий час фінляндці вірили, що зможуть утихомирити свого східного сусіда. Тепер Москва — знову ворог №1, як було раніше в історії...
Під таким заголовком з'явився матеріал на шпальтах впливової газети The Wall Street Journal. Американські журналісти розповідають про докорінні зміни у ставленні фінляндців до свого східного сусіда, які побачили на власні очі.
Озброєні прикордонники Суомі на лижах патрулюють східний — найновіший і найдовший — фланг НАТО. Гелікоптери та безпілотники проносяться над головою вздовж 4-метрової огорожі з колючим дротом і цілодобовим відеоспостереженням.
Ці нові заходи покликані захистити Фінляндії від агресивних дій РФ. Уряд Стубба-Орпо вважає, що приплив нелегалів, який триває навіть після закриття кордону із Московією наприкінці минулого року, є частиною гібридної війни.
Кремль розгорнув її для залякування та перевірки фінляндських служб безпеки після вступу країни до НАТО. На цьому наголошує парламентар Ярно Лімнелл, який нагадує, що:
«Ми десятиліттями вважали мирний та воєнний час окремими поняттями... Межі цих понять поступово розмиваються, і між миром та війною з'являються відтінки сірого. Це нова норма життя із росією».
Відносини Суомі з московією тривалий час формувалися багато у чому наслідкам Зимової війни 1939-1940 років. Конфлікт закінчився тим, що фінляндці поступилися СССР значними теренами на Сході країни включно з такими ключовими містами, як Війпурі та Петсамо в обмін на збереження державної самостійности.
З того часу Фінляндія протягом десятиліть знаходила тендітну рівновагу у відносинах зі своїм набагато більшим і постійно агресивним сусідом, старанно уникаючи дій, які Москва могла б вважати загрозливими. Ця угодовська політика у роки Холодної війни отримала назву «фінляндизація», узагальнивши позначення того, як мала держава мусить поступитися великій задля збереження суверенітету.
Однак зі вступом Суомі до НАТО у Гельсинкі радикально переглянули свою політику щодо РФ, розглядаючи Москву як свого головного супротивника. На відміну від багатьох європейських армій, Фінляндія із населенням на рівні 5,5 млн осіб не скасувала загальний військовий обов'язок для чоловіків і щорічно вишколює до 20 000 нових призовників.
За минулі 30 років фінляндські військовики пройшли підготовку за стандартами НАТО, що зробило вступ країни до Альянсу відносно безпроблемним. Що й казати, ця північноєвропейська країна пишається своїм умінням воювати у холодну пору року і має значний артилерійський потенціал.
Проте після 24.II.2022 Суомі збільшила військові витрати до рівня понад 2%, закупивши американські ракетні комплекси, а також ізраїльські протитанкові та протиповітряні/протиракетні системи. Уряд Стубба-Орпо готується розмістити винищувачі F-35, які невдовзі отримає від США, за 150 км від кордону із РФ.
Зсув у політиці щодо Московії став ще очевиднішим минулого місяця, коли президент Саулі Нійністьо, чиї часті зустрічі із російським колегою та обережний підхід до Москви принесли йому прізвисько «шептун Путіна», пішов у відставку після двох 6-річних термінів. Новий президент Александр Стубб дав зрозуміти, що готовий скасувати давню заборону на транспортування ядерної зброї тереном Суомі.
Влада у Гельсинкі стверджує, що нині Москва поки зосереджена на гібридних формах агресії:
- торік у жовтні на дні Фінської затоки було перерізано підводний газогін і телекомунікаційний кабель;
- торік у листопаді Суомі закрила кордон із РФ на невизначений термін, але десятки людей азійського та африканського походження все ще перетинають міждержавну межу, долаючи сніг і замерзлі болота;
- цієї зими Москва здійснила низку кібератак, включаючи напади на кшталт «відмова в обслуговуванні» на Центральний банк, податкову службу та університети Суомі.
Звісно, що закриття кордону та посилення заходів безпеки завдали шкоди пересічним фінляндцям. Так у східному прикордонному регіоні, який до всього ще і є найбіднішим, окрім безробіття фіксують зростання рівня криміналу.
Підприємства фінляндської частини Карелії, які тривалий час обслуговували чужинців із РФ, втрачають доходи у розмірі €1 млн на день, стикаючись із серйозними проблемами сам на сам; уряд ігнорує ситуацію. Закриття кордону також призвело до припинення імпорту дешевої деревини із Московії.
Найпраґматичнішим виявився 76-річний пенсіонер Теуво Максімайнен із найсхіднішого містечка Суомі. Він щоранку вдивляється по той бік кордону із колючим дротом і каже, що бачить, як його рідний край поступово втрачає населення та привабливість:
«Але це тá ціна, яку ми, фіни, маємо заплатити. Вибору немає, адже це Росія, з якою ми співіснуємо географічно як сусіди».
Також медіаагенція «Останній Бастіон» нагадує читачам про те, що вперше за 500 років усі північноєвропейські країни входять до одного оборонного блоку, фактично докорінно змінивши рівновагу сил у регіоні. 5 стратегічних зон на карті заслуговують на особливу увагу, бо показують, хто тепер «господар Балтики».
