На полі бою в Україні майбутнє війни швидко стає справжнім. Тисячі безпілотників наповнюють небо, нагадуючи рої смертоносних шершнів.
Ці дрони та їхні оператори використовують штучний інтелект, аби уникати перешкод і визначати потенційні цілі. Моделі також допомагають фронтовикам Сил оборони Україні передбачити, куди завдати удару, стверджують відставний генерал Армії США Марк Міллі та голова ради директорів компанії «Google» Ерік Шмідт.
Війська московії перебувають під постійним наглядом, які лінії зв'язку, як і українські, можуть бути порушені противником. Обидві держави прагнуть розробити ще досконаліші технології, здатні протистояти безперервним атакам і подолати оборону один одного.
«Конфлікт в Україні — далеко не єдине протистояння, де нові технології змінюють характер воєнних дій. У М'янмі та Судані, як повстанці, так і урядові сили використовують безпілотні автомобілі та алгоритми для ведення бойових дій. 2020 року автономний безпілотник турецького виробництва, використаний лівійськими військами, підтримуваними урядом, завдав удару по бойовиках — можливо, це перша атака безпілотників, проведена без участі людини», — зауважує генерал Міллі.
У певному сенсі у темпах таких розробок немає нічого дивного, бо війна завжди підганяла інновації, але сьогоднішні зрушення надзвичайно стрімкі, і вони матимуть набагато більший ефект. Майбутні війни вже не зводитимуться до того, хто зможе масово знищити більше людей або поставити на озброєння найкращі літаки, кораблі та танки.
Натомість у них домінуватимуть все більш автономні системи озброєнь та потужні алгоритми. На жаль, це майбутнє, до якого США, як і раніше, не готові, оскільки літаки, кораблі та танки не пристосовані для захисту від натиску дронів, вважає Ерік Шмідт.
Військовики ще не освоїли штучного інтелекту. Своєю чергою, Пентаґон навіть зараз не має достатньої кількості ініціатив, спрямованих на виправлення цих недоліків, і його поточні зусилля просуваються надто повільно, а російські окупанти вже залучили в Україні безліч безпілотників, оснащених штучним інтелектом.
У квітні комуністичний Китай оголосив про найбільшу за майже десятиліття військову реструктуризацію з акцентом на нарощуванні сил, керованих технологіями. Якщо США хочуть залишитися провідною світовою державою, їм доведеться швидко змінити курс.
Необхідно трансформувати американські збройні сили, щоби зберегти вирішальну військову перевагу та забезпечити етичне використання роботів та штучного інтелекту, додає відставний генерал Армії США. Військовим планувальникам часто важко передбачити, які інновації визначать хід майбутніх битв.
«Але сьогодні прогнози робити легше. Безпілотники всюдисущі, а роботи використовуються все частіше. Конфлікти в Україні та Палестині показали, що штучний інтелект уже змінює методи ведення бойових дій. У наступному великому конфлікті, ймовірно, відбудеться масова інтеграція штучного інтелекту у всі аспекти військового планування та ведення бойових дій. Наприклад, системи штучного інтелекту зможуть моделювати різні тактичні та оперативні підходи, різко скорочуючи час між підготовкою та виконанням», — переконаний голова ради директорів компанії «Google».
Китайські військовики вже створили командувача зі штучним інтелектом, який має верховну владу у великомасштабних віртуальних військових іграх. Хоча Пекін забороняє системам штучного інтелекту приймати рішення в реальних ситуаціях, він може використати уроки, які викладаються з численних віртуальних симуляцій, і передавати їх людям, які приймають рішення.
Зрештою, КНР, як і інші держави, може наділити моделі штучного інтелекту правом ухвалювати рішення. Військовики зможуть потягувати каву у своїх офісах, спостерігаючи за екранами далеко від поля бою, доки система штучного інтелекту керує всіма видами роботизованих військових машин.
Україна вже прагне передати роботам якнайбільше небезпечних фронтових завдань, щоби зберегти дефіцитний особовий склад. Поки автоматизація зосереджена на військово-морських та повітряних силах у вигляді морських та повітряних безпілотників, але невдовзі вона перейде до наземних бойових дій.
У майбутньому першу фазу війни, швидше за все, вестимуть наземні роботи, здатні виконувати будь-які завдання — від розвідки до прямих атак. РФ уже розгорнула безпілотні наземні машини, здатні запускати протитанкові ракети, гранати та безпілотники, а Україна використовує роботів для евакуації поранених і знешкодження вибухівки.
Наступне покоління машин керуватиметься системами штучного інтелекту, які використовуватимуть роботів для складання карти поля бою та прогнозування точок атаки. Навіть коли у бій вступлять люди, ними керуватимуть дрони з виглядом від першої особи, які допоможуть ідентифікувати ворога (як це вже відбувається в Україні).
Вони покладатимуться на машини, щоби розмінувати мінні поля, приймати перші залпи ворога та виявляти прихованих супротивників. Коли російсько-українська війна пошириться на інші частини Європи, перша хвиля наземних роботів і повітряних дронів може дозволити як НАТО, так і РФ контролювати ширшу лінію фронту, ніж можуть атакувати чи захищати лише людей.
«Автоматизація війни може виявитися вкрай важливою для порятунку життя мирних жителів. Історично війни велися на відкритій місцевості, де мешкає мало людей. Але в міру того, як глобальна урбанізація призводить до того, що все більше людей опиняються в містах, що вирішують поля битв майбутнього, швидше за все, стануть густонаселені райони. Такі бої набагато смертоносніші й вимагають значно більше ресурсів. Тому для них потрібно ще більше роботизованої зброї», — додає Марк Міллі.
Швидше за все, армійцям доведеться розміщувати на вулицях невеликих маневрових роботів (наприклад, собак-роботів) та запускати у небо безпілотні літальні апарати, щоб узяти під контроль міські позиції. Управлятимуть ними алгоритми, здатні обробляти візуальні дані та приймати рішення за частки секунди.
Доступність цієї зброї, зрозуміло, значно полегшить напад, що, своєю чергою, розширить можливості небагатих недержавних акторів. 2016 року терористи ІДІЛ використовували дешеві безпілотники для протидії наступу, що підтримувався США, на сирійське місто Ракка та іракське місто Мосул, скидаючи з неба боєприпаси розміром з гранату.
Сьогодні єменські та палестинські бойовики, спонсоровані Іраном і РФ, використовують безпілотники для завдання ударів по американських авіабазах в Іраку. Так, зокрема, хусити атакують дронами кораблі у Червоному морі.
«У разі китайської десантної операції безпілотники можуть допомогти Тайваню. Хоча Пекін навряд чи розпочне повномасштабний наступ на острів найближчими кількома роками, диктатор Сі Цзіньпін наказав, щоби до 2027 року збройні сили були здатні вдертися на Тайвань. Аби зупинити такий напад, Тайвань та його союзники мають вразити величезну кількість ворожих десантних кораблів протягом дуже короткого проміжку часу. Безпілотні системи на суші, морі та в повітрі — можливо, єдиний спосіб зробити це ефективно», — зауважує Ерік Шмідт.
У результаті союзникам Тайваню доведеться адаптувати зброю, яка використовується в Україні, до іншого типу поля бою. На відміну від українців, які переважно воюють на суші та в повітрі, тайванці покладатимуться на підводні дрони та автономні морські міни, які можуть швидко переміщатися під час бою.
А їхні повітряні безпілотники мають бути здатні здійснювати тривалі польоти над великими ділянками океану. Західні уряди розробляють такі безпілотники, і як тільки ці нові моделі будуть готові, Тайвань та його союзники мають розпочати їхнє масове виробництво.
Жодна держава не готова до майбутніх війн. Жодна країна не розпочала масштабне виробництво обладнання, необхідного для роботизованої зброї, і жодна держава не створила програмного забезпечення, необхідного для повноцінної роботи автоматизованої зброї. Але деякі країни просунулися далі за інші. І, на жаль, противники США багато у чому випереджають їх», — невтішно стверджує генерал Міллі.
РФ, здобувши досвід в Україні, різко збільшила виробництво дронів і тепер використовує безпілотні апарати із великим ефектом на полі бою. КНР домінує на світовому ринку комерційних дронів: китайська компанія «DJI» контролює близько 70% світового виробництва комерційних БПЛА.
Якщо говорити про штучний інтелект, то США, як і раніше, мають найякісніші системи та витрачають на них найбільше коштів; однак Китай і росія стрімко набирають обертів. Вашинґтон має ресурси, щоб і далі випереджати їх, але навіть якщо він збереже цю перевагу, йому буде важко подолати бюрократичні та промислові перешкоди на шляху впровадження винаходів на полі бою.
Як наслідок, американські військові ризикують вести війну, в якій їхня першокласна підготовка і чудове звичайне озброєння виявляться менш ефективними. Наприклад, американські війська не будуть повністю підготовлені до дій на полі бою, де кожен їхній крок може бути помічений, і де вони можуть бути швидко виявлені дронами, що ширяють над головою.
Така недосвідченість є особливо небезпечною на відкритих полях битв, таких як в Україні, а також в інших країнах Східної Європи або на широких теренах Арктики. Збройні сили США також будуть особливо вразливі у міських умовах, де противнику легше перервати американські лінії зв'язку, і де багато видів американської зброї менш корисні.
«Навіть на морі США будуть уразливі перед натиском своїх супротивників. Китайські гіперзвукові ракети можуть потопити американські авіаносці ще до того, як вони вийдуть із Пірл-Гарбора. Пекін уже розгортає системи спостереження та радіоелектронної боротьби, оснащені штучним інтелектом, які можуть дати йому перевагу над США у всьому Індійсько-Тихоокеанському регіоні. У повітрі здатний, але дорогий F-35 може зіткнутися зі зграями дешевих безпілотників. Як і важкоброньовані танки «Abrams» та «Bradley» на землі», — висновує голова ради директорів компанії «Google».
Враховуючи ці сумні факти, американські армійські планувальники включно із цивільними аналітиками мають право зробити висновок, що епоха кампаній «шоку і трепету», в ході яких Вашинґтон міг знищувати своїх супротивників за допомогою переважної вогневої могутності, добігла кінця. Далі — докорінна зміна стратегії або ж кривава темрява руйнівної Третьої світової війни.
Натомість медіаагенція «Останній Бастіон» звертає увагу читачів на те, що окупаційно-терористичний контингент РФ намагається видати бажане за дійсне. Проте і нам не слід применшувати загрозу, яку становить ресурсна федерація московії.