Генетики виявили спорідненість між європейськими гунами й азійськими сюнну
Нашестя степових кочовиків відрізнялося від пізнішого вторгнення аварів. Але гуни не тільки сильно змінили політичний ландшафт Європи.
Як днями довели науковці, гунський союз племен залишив невеликий генетичний, передавши у спадок частку свого азійського коріння. Результати досліджень виклали на шпальтах галузевого видання Proceedings of the National Academy of Sciences.
Науковці представили генетичний аналіз зразків із поховань Карпатського басейну, Середньої Азії та монґольського степу, що охоплюють період у вісім століть (від 100 років до Різдва Христового аж до 400 року після Христа). Об'єднано раніше викладені генетичні дані й результати секвенування 35 нових геномів із поховань Казахстану і Карпатського басейну, особливо ті, що мали риси степової культури.
Загалом у вибірку ввійшли ДНК 370 людей, однак наліз не показав серед мешканців Карпатського басейну велику кількість нащадків зі східних степів та Азії. Тільки невелика група осіб, чиї останки знайшли у похованнях східного типу (в Угорщині, Україні, Надволжі), генетично була близька до степовиків з держави Сюнну (або ж Ху́нну).
«Ми встановили, що у кількох людей з поховань гунського періоду в Європі загальні сегменти геному з деякими високопоставленими індивідами з пізньої імперії сюнну. Зокрема, виявлено нащадка одного із представників еліти з найбільшого терасного могильника сюнну. Це відкриття показало, що деякі гуни вели своє походження від знаті імперії Сюнну з монґольського степу.
Водночас археологічна картина поховань гунів у Карпатському басейні набагато різноманітніша - це схоже на суміш племен, а не масову міграцію єдиного народу. Населення гунської імперії була генетично різноманітним, що доводить теорію про союз етносів» — зазначив співробітник Інституту еволюційної антропології Макса Планка й співініціатор дослідження доктор наук Ґвідо Альберто Ньєккі-Русконе.
Історики спільно з антропологами та генетиками запропонували розглядати гунів як об'єднання воїнів-кочівників різнорідного етнічного походження, які рушили на захід під впливом низки чинників. Аналогічну гіпотезу пропонують застосувати й до орди Чинґізидів, де частка власне монґолів була малою.
Окремо медіаагенція «Останній Бастіон» нагадує своїм читачам про те, що авари практикували багатоженство. Науковці вивчили геноми людей, які жили на території середньовічного Аварського каґанату часів його розквіту у Паннонії; вперше складено їхні родоводи.
