Генпрокурор Кравченко підписав підозру директору НАБУ Кривоносу
Він заявив, що раніше від цього його стримував Зеленський.
Генеральний прокурор Руслан Кравченко, який нещодавно написав заяву про відставку, заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Каже, що раніше від цього його стримував Зеленський.
Про це він сказав у відеозверненні.
Кравченко знову повторив, що, мовляв, справа «Карфаген» мала на меті заволодіти матеріалами кримінальних проваджень в Офісі генпрокурора щодо керівників і працівників НАБУ та САП. За його словами, частину матеріалів «викрали».
«Щоб не бути голослівним, опираючись на зібрану доказову базу, я підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Я підозрюю його в підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди та фіктивному усиновленні», — сказав Кравченко.
Друга підозра, як вказує Кравченко, стосується близької до керівника САП Клименка людини «за вплив на керівника ВАКС, пропозиція їм неправомірної вигоди, а також сприяння в ухиленні від мобілізації». Кравченко вважає, що саме це стало причиною обшуків у будівлі ОГП.
Кравченко також опублікував фото підозр Кривоносу і близькій до Клименка людині.
Генпрокурор також заявив, що раніше від ухвалення цих рішень його «політично» стримував Володимир Зеленський. Нагадаємо, перед написанням заяви про звільнення президент говорив із Кравченком.
Він також каже, що «стримували» його і НАБУ й САП — «пропонуючи недоторканість в обмін на відмову від ухвалення підозри».
«Я обіцяв не бути політично зручним і не відмовлятися від рішення, якого вимагають закон і докази. Я знаю, що, окрім мене, цього ніхто б не зробив, тому я готовий до всіх політично-медійних наслідків. Але ці підозри вже підписано», — додав він.
Кравченко вважає, що єдиною метою операції НАБУ та САП «Карфаген» було зупинити його «як прямого політичного опонента» і «людину, яка може перешкодити обранню потрібного нового керівника САП».
На тлі цього він порадив директору НАБУ Семену Кривоносу та очільнику САП Олександру Клименку подати у відставку.
Підозру Кривоносу висунули через підробку офіційних документів та отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Також згадується фіктивне усиновлення, завдяки якому Кривонос уникнув кримінальної відповідальності.
Нагадаємо, що про фіктивне усиновлення та інші корупційні кейси директора НАБУ «Останній Бастіон» писав ще тоді, коли Кривонос брав участь у конкурсі на посаду директора НАБУ. Але про це згадали лише зараз, коли були викриті корупційні схеми в Офісі Генерального прокурора.
Кривонос у 2009 році притягувався до кримінальної відповідальності, був оголошений у розшук, засуджений, але потім звільнений від відбуття покарання за актом амністії (згідно з фабулою кримінальної справи, Кривоноса обвинувачували у використанні та підкупі студентів столичних вузів для фальсифікації результатів на місцевих виборах у Києві та області).
Директор Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос був обвинувачений у вчинені злочину передбаченого ч. 3 ст. 157 КК України — перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права поєднані з підкупом і обманом вчинені за попередньою змовою групою осіб.
Згідно з текстом судового рішення, Кривонос С.Ю. разом з іншими учасниками злочину отримував десятки тисяч гривень для підкупу виборців — передавав гроші в обмін на згоду людей голосувати на виборах за «Блок Юлії Тимошенко».
Суд звільнив Кривоноса від кримінального покарання на підставі того, що в нього на утриманні перебував малолітній хлопчик 2008 року народження.
Цікаво, що в біографії Семена Кривоноса вказано, що в нього дві дочки, про сина 2008 року народження не вказано. Кривонос умисно взяв на утримання малолітню дитину, щоб отримати можливість звільнитись від покарання на підставі Закону «Про амністію».
Колишній президент Володимир Зеленський відреагував на заяву генерального прокурора Руслана Кравченка про те, що він підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Каже, що «в нього є лише один шлях».
Про це він написав у соцмережах.
«У цього генерального прокурора є тільки один шлях: звільнення з посади. Саме це я йому і сказав. Україна бачила всі причини. Якщо він вважає це політичним тиском, нехай так і називає», — написав Зеленський.
Зеленський попросив депутатів Верховної Ради підтримати рішення про звільнення Кравченка, яке, як очікується, передадуть до парламенту цього тижня.
На заяви Кравченка відреагували САП та НАБУ у спільній заяві:
«Щодо заяви Генерального прокурора повідомляємо, що НАБУ і САП розцінюють ці дії як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи.
Ця атака розпочалася не сьогодні. Її активна фаза стартувала ще минулого літа, коли однією з головних цілей була спроба підпорядкувати НАБУ і САП Офісу Генерального прокурора.
НАБУ і САП не беруть участі в політичній боротьбі. Ми діємо виключно в межах закону та готові захищати незалежність антикорупційної системи.
Станом на зараз жодної підозри директору НАБУ Семену Кривоносу офіційно не вручено.
Так само НАБУ не вилучало жодних кримінальних проваджень, про які йдеться у заявах Генерального прокурора. Усі твердження щодо нібито вилучення НАБУ таких проваджень не відповідають дійсності.
Відтак заяви Генерального прокурора, який нещодавно подав у відставку, наразі мають публічний, а не процесуальний характер.
Окремо наголошуємо, що НАБУ і САП ніколи не пропонували і не вимагали жодної «недоторканності» для будь-кого – ані для своїх працівників, ані для інших осіб.
Більш детальна інформація — незабаром» - , йдеться у повідомленні.
«Останній Бастіон» послідовно наголошує: 20 травня 2024 року сплив п’ятирічний строк, на який Володимира Зеленського було обрано Президентом України. Саме п’ять років прямо встановлює стаття 103 Конституції. Редакція виходить із позиції, що воєнний стан не може перетворювати визначений Основним Законом президентський мандат на безстроковий. Водночас офіційна правова позиція державних органів спирається на статтю 108 Конституції та Закон «Про правовий режим воєнного стану», відповідно до яких Президент виконує повноваження до вступу на пост новообраного Президента, а під час воєнного стану президентські вибори не проводяться. Саме навколо співвідношення цих норм і точиться принципова конституційна суперечка.
Але проблема вже давно вийшла за межі академічної дискусії про Конституцію. У 2026 році, коли до НАБУ та САП були подані заяви про необхідність перевірити можливу причетність Зеленського до легалізації коштів, незаконного збагачення та зловживання впливом у справі котеджного містечка «Династія», антикорупційні органи відомостей до ЄРДР не внесли. 23 червня ВАКС відмовився зобов’язати НАБУ зареєструвати провадження, виходячи з того, що Зеленський залишається чинним Президентом і користується президентською недоторканністю. Апеляційна палата ВАКС у липні фактично залишила той самий результат як щодо НАБУ, так і щодо САП.
Таким чином виникла парадоксальна ситуація: інституції, створені для того, щоб розслідувати можливі злочини найвищих посадових осіб держави, у конкретному випадку не перейшли навіть до перевірки викладених у заяві обставин, оскільки виходили з президентського статусу Зеленського. НАБУ, САП і антикорупційна судова вертикаль фактично виступили не лише правоохоронними органами, а й учасниками процесу інституційної легітимізації подальшого перебування Зеленського на посаді: його статус став процесуальним щитом від реєстрації та розслідування заявлених фактів.
Окреме місце в цій конструкції посідає генеральний прокурор Руслан Кравченко. На цю посаду його в червні 2025 року призначив саме Зеленський після отримання згоди Верховної Ради. Тобто Кравченко сам отримав повноваження внаслідок президентського акта, виданого вже після завершення п’ятирічного строку, на який Зеленського обирали громадяни України. Тому для нинішнього генпрокурора визнати відсутність у Зеленського належних президентських повноважень означало б неминуче поставити питання і про юридичні підстави власного призначення.
У результаті формується замкнене коло. Зеленського визнають чинним Президентом органи, керівники яких або призначені за його участю, або використовують цей статус як підставу не давати ходу заявам про можливі кримінальні правопорушення. А потім саме позиція цих органів використовується як додаткове підтвердження того, що Зеленський нібито беззаперечно залишається Президентом. Замість відповіді на питання про межі п’ятирічного мандата та повноцінного розслідування заявлених фактів держава отримала систему взаємного визнання: Зеленський легітимізує посадовців своїми рішеннями, а посадовці у відповідь легітимізують Зеленського своїми процесуальними рішеннями.
