Хабарник із Генштабу відповідальний за появу сотень тисяч ухилянтів

(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень. Увага! Присутня ненормативна лексика).

«Головний воєнком країни», начальник (з 2024 року) мобілізаційного управління Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України, полковник Сергій Іванюк, за кар'єру 2 рази був затриманий «на гарячому». По-перше, за вимагання, а по-друге, за отримання хабаря.

Якщо точніше (а дуже точним бути важко, бо частина судових рішень відсутня в реєстрі), 25 травня 2011 року співробітниками УМВС України у Вінницькій області спільно із працівниками військової прокуратури Вінницького гарнізону у місті Бершадь були затримані місцеві жителі. А саме:

• військовий комісар Бершадсько-Теплицького окружного військового комісаріату Іванюк Сергій Юрійович;
• спеціаліст першої категорії Юрченко Ольга Юріївна (яка, до речі, потім стане другою дружиною майбутнього «головного воєнкома»).

У процесі справи сам Сергій Іванюк якось із неї випав, як пташеня із гнізда, і з підозрюваного перекваліфікувався у свідка, а в. А вся важка (не дуже) рука закону впала на його майбутню дружину, котру було засуджено за частиною 1 статті 366 та частиною 1 статті 368 Кримінального кодексу України і негайно амністовано, так що фактично мовилося тільки про штраф.

З матеріалів справи (справа № 1-248/11, провадження № 1/202/28/12) можна дізнатися купу смішних моментів, на кшталт (цитую вирок дослівно): «ОСОБА_2 [ота майбутня дружина] йому [призовнику] сказала, що потрібно вже дати для вирішення вказаного питання не 300 грн, а 500 грн, плюс 100 грн на якийсь могорич та ще кілька гривень як подяку, тобто всього 700 грн».

А буквально за рік майбутній «головний воєнком» усієї України взяв хабар вже сам, тобто власноруч. Зі справи № 202/1192/2012 випливає наступне:

«20 березня 2012 року, близько 08 год. 30 хв., в автомобілі ОСОБА_4, військовий комісар Бершадсько-Теплицького ОРВК Вінницької області майор ОСОБА_3 [Іванюк С.Ю.] отримав неправомірну грошову винагороду у розмірі 1000 гривень від ОСОБА_4 за сприяння останньому в наданні його сину - ОСОБА_5 відстрочки від призову на строкову військову службу терміном на 6 місяців, після чого, одразу після передачі грошей, був затриманий співробітником УСБ України у Вінницькій області».

Я не знаю, як майбутній «головний воєнком країни» залишався на посаді після цих двох зальотів, не знаю з ким він домовлявся і як «вирішував питання». Я знаю три речі:

• він зараз полковник і служить у Генштабі;
• ціни на «відмазатись від армії» зараз суттєво більші, ніж 700 і навіть 1000 грн (я от праву руку віддав, аби далі не служити, тож можу собі дозволити такі жарти, а ви ні);
• і нарешті, що люди рідко змінюються докорінно.

У тому ж 2011 році, в якому було вперше піймано за хабар цього майбутнього полковника, мене було заарештовано нібито за підрив пам'ятника Сталіну, кинуто до СІЗО. Потім засуджено за кримінальною статтею «Хуліганство».

Після Євромайдану вирок, звичайно, анулювали, але я навряд чи сильно змінився з тих часів. Принаймні, не перестав намагатися потрапити у кожну халепу у радіусі, щонайменше, кілометра.

Чи змінилася людина, яка керує мобілізацією в країні під час війни на виживання, я не знаю. Але знаю, що у телефонах ще не пійманих хабарників є фото і покруче, ніж із парою мільйонів баксів на дивані.