Хто не з Навальним, той проти… чи таки той?

Ми з вами, добродії, люди, відповідальні за долю усього на світі. Тому болить нам і боязка революціонерка Тихановська «край гасцінца старога», і поневіряння ноутбука спікера Палати представників США Ненсі Пелосі (а там таке, що поцуплений трампісткою під час штурму Капітолію цінний піндоський гаджет можуть загнати ФСБ РФ), і невтішні прогнози щодо популяції іспанської рисі. Це спадкове – пам’ятаєте, похилі, як ми свого часу ридма ридали за нещасною Анжелою Девіс?

Звісно, що вже тоді казати про перипетії побутування отут, за кобищанськими парканами, де сніг на голову випадає регулярно, вагомо і лише для комунальних служб несподівано: то спалять кінотеатр Котляревського, то Мамаю камбек влаштують, то дурносміхів обирають вождями, все експериментують. Байдужим побути не випадає.

Але сьогодні чи не кожен свідомий український ґазда, трачений «синдромом Єльцина», прокидається і засинає з думкою – чи все він зробив для порятунку прапора російської демократії? Чи достатньо для цього вп'яте переглянути епохальну стрічку про ватерклозетний йоршик за 700 євро?

Проросійськи і все ще ліберально налаштована наша колишня колега збирає сяку-таку передачу в’язню совісті, який перебуває в московському слідчому ізоляторі «Матроська тиша» федерального підпорядкування № 99/1– ну, там сальця шмат, оперезаний георгієвською стрічкою, світлину з «Російським сиром» на полиці в АТБ, чоловічу «нєдєльку» – сім темно-синіх трусиків з гульфиками і власноруч вишитим гаслом: «Крым – не бутерброд». Усіма можливими просторами котиться луна: «Навальний, Наваль… На…».

Нас якось менше хвилює гульфик нижньої білизни демократа. Ми свого лібертаріанця взагалі без трусів бачили. Особливо не зачіпає й очікуване лайно з помийниць Соловйова, Симоньян і Скабеєвої на адресу опозиційного подружжя Навальних і завареної ними псевдомайданної каші.

Ба, не витис сльози навіть епізод з натужним проханням садиста-ОМОНівця пробачити його за акцентований носак у живіт мітингувальниці із Санкт-Петербурга  – мовляв, вирвалось. Не знаємо, як ви, а ми чомусь ще не віримо у прозріння північно-східних сусідів.

Там ще такою Руссю пахне… Не радимо обов’язково прочитати нахабне спростування зафільмованого «Фондом боротьби з корупцією» О. Навального самим власником геленджицького сералю, але зауважимо, що доки вальяжну Бліду Міль не позбавлять можливості отак презирливо, через губу брехати у вічі підданим, з тієї скріпної орди діла не буде.

Але – усе оте тільки їхнє: глибинного народу, дєдов, котрі все ще хочуть «повторіть», вже не пам’ятаючи «що», опозиціонерів-імпотентів, тіктокнутого шкільного підросту, насельників «Озера», «інтелігентів» ролдугіних з міхалковими, Олексія і Юлії Навальних.

А що українцям до останніх? Навіть якщо не почути їхнього нутряного і, певно ж, вистражданого про «кримське канапе»? Гаразд, силкуються розворушити осине гніздо, мужні, гідні поваги люди, замірилися завалити Дракона.

І що – в разі помазання на трон законним макаром (припустимо на мить, що подібний «макар» можливий на Раші) наступного дня виплатять $15 млрд. репарацій за натворене в Україні, Кримський міст перейменують на «арку дружби народів», полишать у спокої Донбас, потоплять свій Чорноморський флот, усі Клини з Кубанню визнають українськими автономіями, Степана Бандеру – почесним громадянином Москви, а від Медведчука відречуться через «Новую газету»?

Отож бо, шановні, коли не дурні, то й не багатійте. Скептики у тих же «винарнях під Геленджиком» теж схиляються до банального, сто разів перевіреного тими, кому й на Русі жити непогано: «Дракон помер. Хай живе дракон!».

Так, зосередилися і уявили, що новий Дракон, всупереч своєму імперському єству, зглянеться на сéстру – день і ніч качатиме безплатний газ через Помари на Ужгород, урочисто, на камеру відкусить голову Гіркіну, а українську мову зробить третьою державною. Після туркменської.

Але й оця важко допустима фантазія – справа далеко не сьогоднішнього дня. Наразі треба зупиняти старого дракона-ідіота, який вбиває наших хлопців, плює на ОБСЄ з нормандіями і мінськами, нищить окуповані українські Крим і Донбас, не видає полонених,  грається із зеленим блазнем, як кіт з мишею.