Хто перероджує Українців на "Укропів"?
Останнім часом на медійний простір почала агресивно виходити платформа depo.in.ua, яка закликає будувати країну Укропів разом. Хто ж такі укропи та в якій країні вони живуть? Чому українців хочуть позбавити самоіндетифікації, зробивши з них керованих Укропів?
Українці – східноєвропейський слов'янський етнос, що сформувався на теренах України й спокон-віків займає цю територію та походить від прадавніх аріїв.Як пише український археолог та історик Леонід Залізняк, на півдні України землеробська протоцивілізація через свій північно-східний форпост — трипільську культуру — безпосередньо впливала на предків майбутніх скотарів — мисливців та рибалок лісостепів басейнів Дніпра та Дінця. Нащадки найдавніших землеробів та скотарів Близького Сходу передали їм не тільки навички продукційного господарства, а навіть прашумерську сільськогосподарську термінологію, що її лінгвісти знаходять у мові праіндоєвропейців. їх локалізація в степах та лісостепах між Дністром та Нижнім Доном співвідноситься з трьома усталеними напрямами праіндоєвропейських лінгвістичних контактів.
Арії дали підґрунтя розвиненій цивілізації скіфів і сарматів, які були потужною наддержавою в VII — III ст. до н. е. на землях Великого Євразійського Степу, тобто від степів сучасної Українина заході й до сучасної Монголії та Китаю на сході. Держава великої Скіфії перемогла одну з найпотужніших армій того часу – перську армію Дарія, розгромивши її та змусивши воєначальника персів підступно тікати, покинувши частину свого війська.
Новий період розвитку історії УКРАЇНЦІВ – могутня держава Київської Русі, яка була найбільшою за розмірами та найрозвиненішою державою 10-11 століття на теренах Європи. За цей час будувалися десятки церков, що зберіглися й понині, творилися геніальні витвори мистецтва – рукописи, житія, створювалися бібліотеки. Усе це робилося нашими з вами пращурами – українцями, а не якимись укропами.
15-17 століття витворювали Незалежну Українську державу – Козацьку Україну. Національно-визвольні змаганнях, які охоплювали все населення країни робило народ нацією через боротьбу з поневолювачами. Війни та протистояння дали нам імена видатних гетьманів та отаманів – Дмитра Вишневецького-Байду, Петра Конашевича-Сагайдачного, Івана Сірка, Самійла Кішки, Івана Мазепи тощо. Усі вони були видатними українцями, які відстоювали інтереси України, а не політичними укропами.
У кожному столітті наш народ мав проти кого боротися, аби зберегти своє коріння. Але ніколи українці не перетворювалися на укропів. Симон Петлюра, лідер повстанського руху, казав: «Не так страшні московські воші, як наші українські гниди». Ці слова актуальні й понині: у час, коли в України є зовнішній агресор – московські гниди, які окупували схід нашої країни й ведуть боротьбу проти українців, у нас зачаївся свій, куди небезпечніший ворог, яких хоче знищити нас із середини, нав’язавши нам укропство.
Якби в США американцям влада почала нав’язувати, що вони – не американці, а Часники чи Кактуси, якби в тій самій Росії людей закликали об’єднуватися під назвою кацапів чи Буряків, у Білорусії під назвою Картполяників, а не білорусів, що би було такій владі – певно, розправа з боку населення. Чому ж в Україні влада хоче принизити свою націю, зробити з людей рабів без самоідентифікації і за це їй немає жодного покарання.
Іван ФРАНКО
СІДОГЛАВОМУ
Ти, брате, любиш Русь,
Я ж не люблю, сарака!
Ти, брате, патріот,
А я собі собака.
Ти, брате, любиш Русь,
Як хліб і кусень сала, —
Я ж гавкаю раз в раз,
Щоби вона не спала.
Ти, брате, любиш Русь,
Як любиш добре пиво, —
Я ж не люблю, як жнець
Не любить спеки в жниво.
Ти, брате, любиш Русь
За те, що гарно вбрана, —
Я ж не люблю, як раб
Не любить свого пана.
Бо твій патріотизм —
Празнична одежина,
А мій — то труд важкий,
Гарячка невдержима.
Ти любиш в ній князів,
Гетьмання, панування, —
Мене ж болить її
Відвічнеє страждання.
Ти любиш Русь, за те
Тобі і честь, і шана,
У мене ж тая Русь —
Кривава в серці рана.
Ти, брате, любиш Русь,
Як дім, воли, корови, —
Я ж не люблю її
З надмірної любови.
Патріотична партія України, УКРОП – Українське об’єднання патріотів, Політична партія «Патріот». Як багато тих, хто хоче демонструвати свою відданість рідній землі. Як мало тих, хто насправді відданий їй.
За гучною назвою легко ховати свої дріб’язкові ідеї. Патріоти… Хіба їх повинно бути багато? Куди не кинься, зараз усі зробилися «патріотами», вивісили білборди, запустили сайти, говорять про зміни й б’ють лоби до крові, визначаючи, хто більший патріот у своєму невігластві, а хто менший.
Мета самопроголошених патріотів у всіх одна – помножити свої прибутки й розширити сферу впливу. Та хіба в цьому полягає патріотизм? Це, радше, «празнична одежина» з корисливої любові, як її називає наш поет, учений, революціонер Іван Франко.
Справжня ж любов і вірність своїй Батьківщині полягає не в назві. Вона глибше – у діях. Мабуть, через великий патріотизм, УКРОПи забули, що живуть вони в Україні, а не в УКРОПії, але ця псевдоукраїнська політична партія вперто намагається будувати країну укропів і насильно намагається вселити всім цю назву.
Будувати треба не країну УКРОПів. Принаймні, її не слід будувати в Україні. У нас уже є віками й тисячоліттями будована країна, що веде історію від аріїв, трипільців, скіфів, сарматів і завжди була найпотужнішою державою Східної Європи. Допоки в ній не поселилися такі укропи й інші гібриди, які під виглядом патріотів, зрештою, розкололи її.
У Великій Британії, для прикладу, всього 3 політичні сили: Лейбористи, Консерватори та Ліберал-Демократи. Політика партій прозора, дії – конкретні. Любов і патріотизм вимірюється благополуччям народу. Що краще партія піклується про суспільство, то більшу підтримку вона має. У цьому полягає патріотизм – у служінні своїй землі через служіння кожному громадянину.
УКРОПи й інші патріотичні «Патріоти» змагаються не за свою землю, а за свою владу на цій землі. Влада – належить народу. Завдання політичних партій – служити своїй громаді. У цьому і є справжня любов до своєї землі. Але це почуття пізнається тільки з дитинства, із колиски матері – українцям.
УКРОПи й всяка всячина цього не зрозуміє, вони - чужинці, зациклені на будуванні якоїсь штучної «укропії». На Україну їм начхати. Як і уряду. Як і Президенту. Як і решті Патріотів.
Україну здатні любити тільки українці. Боліти нею. Молитися за неї. Любити не завдяки всьому, а попри все. У цьому полягає наш патріотизм. Щоб виплекати інший, кращий – треба нова влада. Влада українців, не "укропів". Тоді можна говорити про процвітання нашої Батьківщини, а не укропу.
Пишаймося тим, що ми українці й не дали ототожнити себе з "укропами" чи іншими рослинами або самопроголошеними псевдопатріотами.
Любити можна тільки по-справжньому, інше - лише брехня й фальш.
Ми - українці! Любімо свою Україну!
