Керівника Фонду гарантування вкладів Світлану Рекрут треба звільнити

ПОЛІТИКА
29 травня, 09:22
Керівника Фонду гарантування вкладів Світлану Рекрут треба звільнити

З точки зору здорового європейського глузду ця персона мусить покинути свою посаду.

За словами експерта, голова Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Світлана Рекрут має бути звільнена за використання автомобілів «Мегабанку» для особистих поїздок за кордон з сім’єю.

Директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Світлану Рекрут повинні звільнити, щоб вона не заплямовувала репутацію української влади й вона повинна нести кримінальну відповідальність за те, що для власних поїздок за кордон використовувала авто, які належать АТ «Мегабанк», що перебуває в процесі ліквідації.

Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив керівник експертної групи «Бюро аналізу політики» Віктор Бобиренко.

«З точки зору здорового європейського глузду ця персона (Рекрут – ред.) мусить покинути свою посаду. Тобто ті, хто її на цю посаду висував — однозначно повинні реагувати на ці факти. Це очевидно», — зазначив Бобиренко.

Він додав, що одним з основних стандартів ЄС є інститут ділової репутації і Україна, як держава, яка намагається стати членом Європейського союзу, повинна його також дотримуватися.

«Один з основних стандартів ЄС — він як правило не писаний — інститут репутації. Зашкварився — ідеш, зловився на корупції — ідеш. Літав за бюджетні кошти з родиною — це втрата обличчя і фактично прощання з політикою, щоб не підставити команду», — сказав Бобиренко.

Водночас, за його словами, якщо Рекрут не звільниться, то її дії заплямують всю владу в країні.

«Якщо цього не зроблять (не звільнять Рекрут – ред.) — це ще одна пляма на українську владу і це ще раз доводить, що ми заявляємо що воюємо за європейські цінності, а самі їх не сповідуємо. Ми так європейцями ніколи не станемо, поки не буде політичної відповідальності. Я вже не кажу про кримінальну», — резюмував Бобиренко.

Додамо

Під час журналістського розслідування, яке проводив УНН, зʼясувалося, що Рекрут у 2023 році провела  за кордоном або в дорозі туди чи назад понад 100 днів, тобто майже половину всіх робочих днів року. У 2022 році її поїздки сумарно складали понад 80 днів.

Примітно, що згідно із декларацією Світлани Рекрут, у 2022 році вона отримала від ФГВФО компенсацію надміру витрачених коштів на відрядження у сумі понад 65 тисяч грн.

Водночас, пресслужба ФГВФО у 2022-2023 роках повідомляла всього про три міжнародні заходи, які відбувалися за кордоном за особистої участі Світлани Рекрут.

Крім того, під час розслідування УНН дізнався, що Світлана Рекрут неодноразово використовувала для поїздок за кордон два автомобілі Toyota Camry, які належать АТ «Мегабанк», що перебуває в процесі ліквідації з липня 2022 року.

Одним з автомобілів вона почала користуватися у жовтні 2022 року.

Відповідно до Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» майном банку, що перебуває в процесі ліквідації, може користуватися з метою економії виключно представник ФГВФО, який входить до складу тимчасової адміністрації. За даними сайту youcontrol , Світлана Рекрут не є уповноваженою особою від ФГВФО на ліквідацію АТ «Мегабанк». Наразі від Фонду ліквідацію здійснює Біла Ірина Володимирівна.

У відповідях на журналістські запити ФГВФО стверджує, що Світлана Рекрут користувалася автомобілями, які належать АТ «Мегабанк» виключно для відряджень і з метою економії кошти.

Проте, за даними УНН, вона 22 вересня 2022 року виїжджала за кордон на автомобілі  Toyota Camry, що належить АТ «Мегабанк», разом з батьками Валерієм та Валентиною Рекрут.  Повернулися вони в Україну через три дні 25 вересня 2022 року. Варто зазначити, що подорожувала Світлана Рекрут з четверга по неділю, а отже навряд вона на вихідних з батьками на авто банку, що ліквідується, їздила у службове відрядження.

Нагадаємо

За депутатським зверненням члена Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніни Южаніної Національне агентство з питань запобігання корупції розпочало перевірку щодо можливого конфлікту інтересів Рекрут під час використання нею для поїздок за кордон автомобілів, які належать «Мегабанку».

Крім того, Власник «Мегабанку» Віктор Суботін планує звернутися до правоохоронних органів щодо використання Рекрут автомобілів банку для особистих поїздок за кордон та продажу Фондом активів «Мегабанку» за значно заниженими цінами.

У відповідь на журналістський запит про поїздки Рекрут за кордон ФГВФО повідомив, що відомості про переміщення посадових осіб Фонду (відрядження, ділові поїздки тощо) є службовою інформацією, що має обмежений доступ, а також додав, що Рекрут звернулася  в правоохоронні органи щодо ІА УНН.

Космічні премії і елітна «тачка» для чиновників: у ФГВФО спустили майже 200 млн на тендери -розслідування

Електрокар для чиновників за понад два мільйони, тендери на піар-послуги і кругленькі суми на зарплату дирекції – ось лише деякі витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб під час повномасштабної війни в Україні. Та навіть ці космічні суми – лише краплина в морі на тлі 62-мільярдної заборгованості ФГВФО перед державою, яку виявила Рахункова палата. Як фонд став «чорною дірою» для бюджету й опинився на межі банкрутства?

І чому Мінфін «пробачив» підзвітній йому установі понад 5 млрд грн боргів? У хитросплетіннях державних фінансів розбиралась журналістка СтопКору Алла Легеза.

Придбання Фондом гарантування вкладів електрокару Хьонде Іонік 5 обурила громадськість. Адже цей потужний суперкар, оснащений усіма сучасними інтелектуальними зручностями, та ще й повнопривідний, сьогодні коштує в салоні близько 2,5 млн грн, залежно від року випуску та комплектації. Тож ця покупка навіть потрапила у своєрідний хіт-парад найдорожчих автомобілів, придбаних державою під час вторгнення, від видання «Наші гроші» .

«Тачка» для посадовців замість допомоги ЗСУ?

Чиновники мали б думати про перемогу і допомогу армії замість розкішних авто, обурюється волонтер Олексій Ясінський.

«Це взагалі якась диверсія проти Збройних сил України, проти волонтерів, проти всіх людей, українців, які захищають свою Батьківщину. Коли ми не можемо зібрати грошей, щоб відремонтувати автівки, навіть швидкі допомоги для наших військових підрозділів, і думаємо, як це зробити«, – коментує він.

І все це – при тому, що забути про дорогі покупки імпортних авто закликав українців днями навіть міністр фінансів Сергій Марченко. Адже це, за його словами, боляче б’є по економіці країни в умовах російської агресії.

«На жаль, поки що ми живемо у такій специфічній реальності, коли у нас «все добре». Але якщо ми дійсно хочемо перейти на військові рейки, нам потрібно зменшити споживання у декілька разів, тому що ми споживаємо в основному імпортні товари і послуги«, – підкреслив голова Мінфіну.

Напередодні Нового року в інтерв’ю для «Форбс» він також повідомив, що у відомстві не знають, де взяти гроші на продовження мобілізації.

Але що відбувається під самісіньким носом Міністерства фінансів?

Державна установа, що у разі нестачі коштів кредитується тим же Мінфіном, а саме Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, будучи чи не одвічним банкрутом, у розпал повномасштабної війни купує той самий електрокар Хьонде Іонік 5 за 2 млн 388 тисяч гривень.

З приводу недоцільності цієї закупівлі та корупційної складової у вересні позаминулого року зареєстрували звернення до Держаудитслужби, але перевірча служба його проігнорувала і за понад рік так і не надала відповіді, розповідає підприємець Євген Крикун.

«Закупівля в принципі задорога. Не те, що не на часі. Мені здається, вона взагалі не потрібна у такому вигляді, в якому є, а повинна бути дешевша. Враховуючи те, що нашим бійцям зараз купують автомобілі не першого вжитку, не з перших рук, то я вважаю, що такі авто можуть використовуватись і на держслужбі. Вони ніяк не вплинули б на виконання їхніх обов’язків«, – зауважує бізнесмен.

СтопКор поцікавився безпосередньо у ФГВФО, навіщо чиновникам був потрібен такий дорогий автомобіль?

У відповіді на журналістський запит Фонд пояснює: мовляв, не вигідно утримувати старі службові авто, бувають перебої з постачанням палива, та незрозуміло, скільки ще триватиме війна!

«Можливо, на цю закупівлю під час повномасштабної агресії рф і можна закрити очі, може й справді службових авто не вистачає, але якби ж то була разова дорога закупівля і якби не величезні боргові зобов’язання перед вкладниками ліквідованих банків і держбюджетом! Як нам вдалося з’ясувати, з лютого 2022 року фонд витратив майже 6 млн грн на закупівлі послуг із піару, а саме на рекламу по ТБ, на сайтах та розкрутку у соцмережах«, – коментує Алла Легеза.

А чи займався Фонд гарантування вкладів допомогою Збройним силам України?

Так. Принаймні кошти від своїх працівників у розмірі зарплати за один день кілька разів збирали, за інформацією з власних джерел. У відповіді на запит СтопКору фонд відповів тільки, що нікого зі своїх працівників до донатів не примушували.

Але запитання: що це були за благодійні фонди, як їх відбирали, скільки грошей накопичили, що саме закупили і чи закупили взагалі – там проігнорували.

Не пошкодували у ФГВФО коштів і на оплату послуг із піару під час повномасштабної агресії рф. Найбільшу суму, а саме 2 млн 277 з половиною тисяч віддали певному ФОПу Петренку Івану Миколайовичу. Послуги надає компанія «Віп медіа», у якої сьогодні не працює навіть власний сайт.

Та й інформація у відеороликах на фейсбуці не зовсім відповідає дійсності,пояснює юрист Михайло Євсєєв. І хоча зараз, зі змінами в законі Фонд має повертати всю суму внеску, але експерт таких «щасливчиків» не знає.

Скільком постраждалим Фонд гарантування вкладів фізичних осіб так і не віддав їхніх фінансових заощаджень?

Наразі точна кількість достеменно невідома. Але таких людей точно дуже багато, каже Богдан Цімейко – керівник громадської організації «Захист українського народу», що допомагає вкладникам та боржникам збанкрутілих банків. За його словами, багато людей за життя повернення коштів так і не дочекалися.

Як стверджує правозахисник, ніде не прописано, коли саме вкладник ліквідованого банку отримає решту своїх коштів: коли фонд заробить гроші – тоді і віддасть. Бо ця структура перебуває на самозабезпеченні. Вона отримує доходи у вигляді зборів від банків, що діють, та продажу майна ліквідованих фінустанов, доходи від інвестицій в цінні папери, а якщо вже зовсім у «мінусах» – отримує кредити, залучені від НБУ.

«Кошти юридичних осіб, які би мали бути отримані від продажу ліквідованого майна, в першу чергу йдуть фізичним особам, на зарплату учасників Фонду гарантування, працівників Фонду гарантування, а в них зарплати – сотні тисяч, мільйони гривень. За що? Фонд гарантування – банкрут. У нього немає своїх грошей«, – підкреслює Цімейко.

Хто і за які заслуги отримує величезні зарплати?

У запиті СтопКор просив також показати, які доходи у керівництва Фонду гарантування, але там прохання проігнорували і порадили шукати цю інформацію у деклараціях.

«Ми пошукали, і побачене нас просто шокувало. З останніх опублікованих на сайті НАЗК заяв від директорки фонду Світлани Рекрут – тільки зміни у майновому стані за 2022 рік, а саме її зарплата та премії з початку повномасштабного вторгнення рф по травень позаминулого року. Наприклад, у березні позаминулого року їй нарахували зарплату й премію майже 478 тисяч гривень, у квітні – 444 тисяч. Тобто щомісячний офіційний дохід складав ледь пів мільйона гривень«, – каже журналістка.

Варто зазначити, що Рахункова палата вже вказувала у своєму звіті на те, що таке преміювання керівництва Фонду – фактично безпідставне.

Попри борги і ознаки неефективності управління, очільниця Світлана Рекрут розповідає про досягнення і активно піарить роботу фонду, і тільки в листопаді 2022 року дала щонайменше шість інтерв’ю.

У запиті журналісти також просили вказати розмір грошових зобов’язань Фонду перед державою. І хоч у відповіді там запевняють, що вже не мають жодних боргів перед Держбюджетом, проте, як йшлося у звіті Рахункової палати від червня 2023 року, Фонд гарантування мав заборгованість перед Мінфіном у розмірі 62,5 млрд гривень та мав перерахувати 5,4 млрд до Держбюджету за рахунок облігацій внутрішніх державних позик (ОВДП).

Якими сумнівними тендерами «відзначився» ФГВФО?

За час широкомасштабної війни у Фонді гарантування вкладів витратили понад 185 млн грн на ІТ-послуги та закупівлі ноутбуків. Багато це чи мало? Здається аж занадто, зважаючи на те, що за аналогічний період Нацбанк, що має регіональні відділення у більшості регіонів країни, витратив на ІТ-закупівлі у чотири рази менше – понад 45 млн, а Фонд держмайна – взагалі 4,5 мільйона.

Тим часом Фонд гарантування лише на придбання одних ноутбуків витратив 9 мільйонів 797 тис. грн. Всього за час повномасштабної війни закупили 330 одиниць. Навіщо Фонду стільки нових комп’ютерів? І це при тому, що водночас Фонд розпродує майже нові, аналогічні ноутбуки збанкрутілих банків і часто з «дисконтом» навіть у 10 разів від стартової ціни. Тобто під час війни ФГВФО купує сотні нових ноутбуків на майже 10 мільйонів, і водночас продає таку ж техніку вдесятеро дешевше.

До слова, одна з компаній, ТОВ «Віннком Україна», яка за цей час виграла шість тендерів фонду на загальну суму 17,5 мільйонів гривень, згадувалась у кримінальному провадженні щодо фіктивних договорів для виведення податкового кредиту та у справі щодо розкрадання грошей Держприкордонслужби й військової частини.

Інша компанія, «ІТ-ДЕВЕЛОПМЕНТ», що без конкурентів забрала тендер на майже 2 млн, фігурувала у кримінальному провадженні про отримання службовцями аеропорту «Бориспіль» відкатів та постачання ІТ-послуг за завищеними цінами.

Ще одна фірма «Айті-солюшенс», що виграла у фонду аж вісім тендерів на понад 12 мільйонів, фігурувала у різних кримінальних справах щодо продажу програмного забезпечення за завищеними цінами та змовою із службовцями Міноборони, Держспецзв’язку, Держагентства інфраструктурних проєктів тощо.

Зауважимо, СтопКор у запитах просив різні органи контролю надати оцінку цим закупівлям, але в Рахунковій палаті відповіли, що не планують проводити аудит фонду, у Мінфіні зазначили, що не мають права втручатися в діяльність фонду, а в НБУ та Держаудитслужбі взагалі не надали відповіді у визначений законом строк.

Нагадаємо, Державна аудиторська служба разом з правоохоронцями розслідує справу компанії «Львівський арсенал», яка отримала від Міноборони гроші на постачання великої партії мінометних пострілів на 1,4 млрд грн, однак давно прострочила контракт і не передала ЗСУ жодної міни. Очільниця відомства розповіла, куди пішли ці гроші.

Джерело: ОРД

Читайте також:
Кримінал
Співвласник чеської компанії, якій ОГХК продавала титанову сировину, став 12-м фігурантом справи Сенниченка
вчора, 17:25
Кримінал
За матеріалами повних перевірок декларацій Нацполіція розпочала кримінальні провадження.
18 вересня, 19:15
Кримінал
Сторона обвинувачення внесла клопотання про стягнення застави та оголошення депутата в міжнародний розшук.
18 вересня, 16:10
Кримінал
Сам Віталій Сухович уклав угоду зі слідством та отримав умовне покарання.
18 вересня, 15:21
Кримінал
НАЗК виявило в начальника сектору комплектування Юрія Ральцева необґрунтовані активи та недостовірні дані у декларації.
17 вересня, 18:10
Політика
Кейс Смілянського та «Укрпошти». Що коїться з державним майном під час війни?
17 вересня, 10:05