Кінець банківської таємниці: як Нацбанк перетворився на філію Офісу президента
Щось не чути потужного крику «пішли нах..!», який мав би лунати з вулиці Інститутської на адресу вулиці Грушевського.
Колись в Україні існував Національний банк. Його очолював голова, який дбав про банки. Він був впливовою та сильною фігурою.
Ідея зняти банківську таємницю звучить не вперше. Однак щоразу банківське лобі підіймалося, впливало на голову НБУ, і той негайно зупиняв таких реформаторів, як Марченко.
Та зараз в Україні більше немає Національного банку. Є бухгалтерія Офісу президента, яка підпорядкувала собі державні банки, штампує пресрелізи і час від часу виконує функції філії Податкової. До речі, не вірте Марченку. Силовики вже давно подолали банківську таємницю. Андрій Пишний уже давно наказує банкам надавати правоохоронцям усю інформацію про рахунки клієнтів. І не за рішенням суду, а за звичайним запитом.
Керівник цього «щось» має табличку з титулом найкращого центрального банкіра світу, але це просто вивіска.
Виродилися.
Банківського лобі також більше немає. Руками пані Гонтаревої знищено всі банки українського походження. Дивом залишилися банки Ахметова, Тігіпка, Маркарової та ще кількох українських бізнесменів, але вони вже давно не претендують на особливий вплив на процеси. Засідання зразка 2004 року, коли великі банки буквально формували фінансову політику держави, залишилися в минулому.
У такій ситуації я зовсім не здивуюся, якщо банківську таємницю в Україні буде остаточно скасовано. Звісно, під приводом допомоги ЗСУ.
