Київ мусить збудити приспані Москвою поневолені народи
Повномасштабна війна — завжди каталізатор для глибинних соціальних змін. А отже, і формування нового порядку денного нації.
От, скажімо, Перша світова війна (1914-1918) стала трампліном для свободи і державотворення українців. Народ був мобілізований, озброєний і політизований, тому він зумів скористатися історичним шансом, коли впали імперії, виснажені глобальним конфліктом.
Друга світова війна (1939-1945) була таким трампліном для Індії та низки колоніальних країн теперішнього так званого «глобального Півдня». Натомість для українців Друга світова стала чимось зовсім протилежним.
Їхня участь у цій війні значною мірою витіснила собою попередній досвід протиставлення імперії. А саме, — боротьбу УНР (і Гетьманату), придушення повстанчого руху, емансипацію УСРР,/УРСР три Голодомори-геноциди, репресії.
На цьому фундаменті імперія побудувала міф спільної боротьби російського та інших народів СССР із «коричневою чумою», міф «своєї Москви» та «ворожого Заходу». Друга світова стала зручним виправданням для всіх попередніх злочинів Москви, а також ідеологічним щепленням проти антимосковського опору.
Перемога 1945 року призвела до ще глибшої інтеграції України в імперію. Схожою за своїм формуючим впливом на підлеглі Москві народи є сучасна повномасштабна російсько-українська війна!
Сьогодні Кремль водночас і заграє з націоналізмами мобілізованих проти України народів, і докладає зусиль для насадження їм нової версії спільного імперського патріотизму. Це добре видно по чеченцях, для яких російська «СВО» зняла багато старих обмежень.
Наприклад, окупований Грозний отримав зелене світло на кадировізацію армії (структур міністерства оборони нападу РФ); досі для цього були доступні лише МВС і Росгвардія. Після початку великого вторнення в Україну кількість кадировських збройних формувань різко зросла, як і політична вага режиму клану Рамзана.
Звісно, всі ці здобутки на крові українців, але потенційно вони можуть сприяти підросійським народам у реалізації нашого «сценарію Першої світової війни». Якщо путінський режим впаде, так як впала монархія Романових, чеченці та інші будуть до цього краще підготовлені, ніж були до 2022 року.
У Москві це розуміють, а тому працюють над протилежним сценарієм «сценарієм Другої світової війни». Адже драматичний досвід так званої «СВО» —це те, що може витіснити на маргінез пам'ять про:
- знищену ічкерійську державність;
- варварські бомбардування Чечні;
- жахи фільтраційних пунктів і зачисток;
- тисячі безсудно вбитих і зниклих безвісти чеченців.
Автор – Максим Майоров, аналітик Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
