Київський Апеляційний суд залишив бізнесмена Ігоря Мазепу під вартою
Йому зменшили заставу до 21 мільйона гривень.
Київський апеляційний суд 23 січня частково задовольнив скаргу адвокатів бізнесмена Ігоря Мазепи — його залишили під вартою до 27 лютого 2024 року, при цьому зменшили заставу до 21 млн грн.
Про це повідомляє hromadske.
Зазначається, що прокурор і адвокати подали апеляційні скарги. Перший просив збільшити розмір застави до 700 млн грн, а захист - скасувати ухвалу Печерського суду.
«На засіданні захисники Мазепи знову заявили про необґрунтованість підозри, а також про те, що справу має розслідувати не Держбюро розслідувань, оскільки Держгеокадастр не є правоохоронним органом.
Також адвокати стверджували про упередженість суду першої інстанції. Мовляв, свідченням є і прийнята ухвала, яка «переписана з підозри». Просили її скасувати як незаконну», — йдеться у повідомленні.
На запитання суддів про те, чим обґрунтований розмір застави, про який просить обвинувачення, прокурор відповів, що враховані ризики та майновий стан підозрюваного.
Печерський районний суд 19 січня за клопотанням Офісу генпрокурора обрав запобіжний захід інвестбанкіру, засновнику Concorde Capital Ігорю Мазепі у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у сумі 349 мільйонів гривень.
Державне бюро розслідувань затримало 18 січня українського бізнесмена, засновника інвестиційної компанії Concorde Capital Ігоря Мазепу під час проходження україно-польського кордону. Зранку 19 січня в ДБР підтвердили затримання Мазепи.
ДБР затримало бізнесмена Ігоря Мазепу у справі незаконної приватизації земельних ділянок на Київщині — у матеріалах справи Мазепа вказаний «замовником заволодіння ділянками».
Уночі з 21 на 22 січня згорів будинок бізнесмена, засновника Concorde Capital Ігоря Мазепи.
Адвокати бізнесмена Ігоря Мазепи, якого взяли під варту за підозри у незаконному заволодінні землею на Київщині, подали апеляційну скаргу на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 19 січня.
Громадський рух «Маніфест 42» анонсував попереджувальну зупинку підприємств у разі подальшого ігнорування владою «свавілля тилових силовиків».
Відповіді від керівництва держави чекають до 12:00 1 лютого 2024 року.
Це мають бути наступні кроки для розв'язання проблеми, що «загрожує національній безпеці держави»:
- Президенту України та уряду - розробити та внести на розгляд Верховної Ради законодавчі ініціативи, розроблені громадським рухом «Маніфест 42» із залученням провідних юристів, «спрямовані на обмеження зловживання владою перевертнями в погонах під час проведення обшуків, арешту рахунків та майна».
- Зокрема, має бути ініційовано законопроєкт, яким усі правоохоронні органи, крім БЕБ, позбавляються права розслідувати економічні злочини.
- Від уряду громадська спілка очікує ініціювання створення постійно діючої комісії у форматі «уряд — правоохоронні органи — бізнес об'єднання» для оперативного реагування на свавілля тилових силовиків щодо бізнесу.
- Робота комісії має бути публічною із залученням ЗМІ, а її рішення — обов'язковими для виконання правоохоронними органами.
«Маніфест 42» також звертається до президента України Володимира Зеленського оголосити свою позицію щодо обшуків на території підприємств без рішення суду та допуску адвокатів з урахуванням 42 статті Конституції, яка гарантує право на підприємницьку діяльність, розраховуючи на звільнення Ігоря Мазепи із СІЗО.
