КНР і РФ в обхід санкцій продовжують торгувати міддю
Два азійські деспоти із Пекіна та Москви не стидаються мити руки кров'ю поневолених народів і дурити Захід. Їхній бізнес приносить плоди.
Яскравим доказом слугує бурхлива торгівля міддю, яку китайці із росіянами вміло замаскували під брухт. Усе це для того, щоб обійти санкційний тиск та податковий тягар, повідомляє впливове міжнародне видання Reuters.
Так, одна із російських і низка китайських галузевих компаній уникли наслідків, торгуючи новою мідною катанкою. З'ясувалося, що продукцію подрібнював посередник у віддаленому Сіньцзян-Уйґурському автономному регіоні КНР (окупований Східний Туркестан — прим. ред.), щоби важко було відрізнити від металолому.
Фактично, завдяки зазначеним діям експортери з імпортерами отримують вигоду із різницею у тарифах, які застосовуються до брухту та нового металу. Подрібнення мідної катанки є ефективним способом замаскувати новий матеріал, який зовні зовсім не схожий на лом.
Нові довгі тонкі прутні із чистісінької міді, що використовуються в основному для виготовлення силових кабелів, зазвичай згортають у катанку для зручності транспортування. Мідний брухт, навпаки, є сумішшю дротів і труб, які вже були використані, тож їх подрібнюють на шматки розміром із зерно або згортають у рулони та пресують, як пачки локшини.
Наближені до китайських корпорацій особи, які побажали залишитися неназваними, стверджують, що «подрібнення цінного металу відбувається непомітно». Адже режим КНР обмежив доступ до Східного Туркестану (це найбільший концентраційний табір у світі — прим. ред.) у відповідь на міжнародне засудження репресій проти уйґурів.
Окрім фінансових стимулів, пов'язаних з уникненням податків на Заході, подрібнений метал складніше ідентифікувати та відстежити, що полегшує його продаж виробниками. Теоретично не існує жодних юридичних перешкод, які заважають КНР купувати метал у компаній із РФ в умовах санкційного тиску, але покупці побоюються втратити бізнес через увагу американських та європейських регуляційних органів.
Між іншим, як раніше вже повідомляла медіаагенція «Останній Бастіон», деякі західні компанії продовжують купувати російський титан. Ця залежність викликає побоювання у плані безпеки, кажуть промислові та оборонні аналітики.
