Кому і Фіцо Орбан, а комусь — ображена «палацинка»
Братислава ще не робить кроків у бік Будапешта і Москви, але відносини з Києвом охололи. Причина — нова влада під проводом популістів.
Минулого тижня як грім серед ясного грудневого неба прозвучала чергова заява від Роберта Фіцо. Цей відверто ватний прем'єр-міністр Словаччини, розродився сентенцією про те, що, мовляв, «Захід використовує Україну задля послаблення росії, і не зупиниться, воюючи до останнього українського солдата».
По-перше, мета ослаблення росії була озвучена міністром оборони США Ллойдом Остіном ще у квітні минулого року: «Ми хочемо, щоби росія була ослаблена настільки, щоб вона не змогла робити те, що вона вже зробила під час вторгнення в Україну». Гучно і стисло, немає чого додати.
А по-друге, Фіцо, чомусь, не хоче згадати про те, що КНР використовує РФ у війні проти України для послаблення США. Товариш Сі Цзіньпін намагається зміцнити своє партнерство із васалом путіним, щоби послабити Америку на глобальному рівні, при тому всіляко артикулюючи, що він «за мир», за мир за китайськими правилами.
Він дійсно не проти миру в Україні, але не зараз. Йому потрібно максимально послабити Америку, і для цього він воюватиме до останнього... російського солдата (бойового бурята, якщо хочете, чи кадировця).
Паралельно товариш Сі використовуватиме як своїх інших вірних проксі, таких як Іран чи КНДР для розпалення конфліктів у різних точках планети так і рухаючи пішаками на кшталт Орбана, Фіцо чи Мадуро. Це його гра проти Заходу.
У Вашинґтоні це розуміють. Прекрасно розуміють, тому там зараз і політична криза, бо республіканці не можуть дозволити Джозефу Байдену перемогти росію, — це унеможливить повернення Дональда Трампа у Білий дім.
Натомість там пропонують покласти на шальки терезів украй непопулярний законопроєкт по контролю за міграцією із Мексики, дотягти до осені, повернути Трампа у президентське крісло «вирішити конфлікт за 10 хвилин» (с), а потім впроваджувати політику ізоляціонізму. У світлі чого нещодавно Конґрес підстрахувався й ухвалив закон, яким заборонив президенту США одноосібно вирішувати, виходити з НАТО чи ні.
Адміністрація Байдена на цьому тлі діє нерішуче, передовсім у військовому плані. Занадто потужного удару по репутації дідо Джо завдав вихід американських військ з Афґаністану, а ще, багато американців пам‘ятає чого коштував американцям В'єтнам.
Утім, не слід забувати ще один ключовий глобальний фронт — економічний. Це в Україні словосполучення «економічний фронт» стало чимось ганебним, набуло ознак відмазки від фронту військового, та у глобальній війні — економіка це ледь не основа основ.
Останні дані міністерство торгівлі КНР показали, що за перші 10 місяців року, попри збільшення кількості новостворених підприємств з іноземними інвестиціями, фактично використаний іноземний капітал у юанях скоротився на 9,4%, або $11,8 мільярда, порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 987 мільярда юанів ($138 мільярдів). Це перший квартальний дефіцит з 1998 року, який зафіксував перевищення відтоку капіталу над припливом інвестицій у Китай!
Крім того, іноземні інвестори вже чотири місяці поспіль продають китайські акції, що стало найтривалішою серією продажів. Поки що йдеться про продаж іноземцями цінних паперів на 1,8 млрд юанів ($252 мільйони) у чистому вираженні, що не надто критично, однак китайський фондовий індекс продовжує падати, і його майбутнє виглядає не дуже привабливим.
А хто найбільші іноземні інвестори у китайську економіку? Правильно — американські корпорації, які не тільки продають китайські акції, а й переносять свої виробництва в інші країни Південно-Східної Азії, зокрема у той таки В'єтнам, а також у Таїланд і Лаос.
Себто, два світових гегемони ведуть глобальну світову війну вже, просто поки що чужими руками та на фронтах, які непомітні для більшості населення планети й поки що спостерігається нічия. Тож наступний рік, а точніше починаючи з квітня 2024-го року, дасть відповідь на цілу низку ключових питань — від «В якому вигляді продовжить існування Україна?» до «В якому вигляді ми побачимо світ у 2029-му році?».
Автор – Назар Приходько, медіааналітик, політолог-міжнародник і військовий експерт
