Корупційна справа Сергія Бєлашова
ВАКС може застосувати привід до мобілізованого обвинуваченого.
Справа за обвинуваченням депутата Полтавської облради і керівника обласного осередку «Батьківщини» Сергія Бєлашова перебуває на стадії підготовчого засідання у ВАКС.
Однак інший обвинувачений - Віталій Цвігун - вдруге не з’явився до суду. Він ще у 2023 році, одразу після оголошення підозри, мобілізувався до лав ЗСУ.
Раніше ВАКС звертався до командира військової частини щодо участі Цвігуна у засіданнях. Однак командир проігнорував вимогу суду, тож довелося звертатися до Військової служби правопорядку для проведення службового розслідування.
Прокурор заявив клопотання про застосування приводу обвинуваченого. Суд задовольнив його частково. Спершу з’ясують причини неявки на сьогоднішнє засідання, і якщо вони виявляться неповажними - до обвинуваченого застосують привід.
Загалом чимало обвинувачених у корупційних злочинів мобілізувалися до лав ЗСУ. Деякі з них беруть участь у засіданнях по відеоконференцзв’язку, щодо інших ВАКС зупинив провадження на час мобілізації. Тому процесуальна поведінка Цвігуна має ознаки ухилення від процесуальних обов’язків.
Бєлашова та Цвігуна обвинувачують в організації закупівлі природного газу для Укрзалізниці по значно завищеній ціні, що завдало збитків на 206 млн грн.
Йдеться про схему із махінаціями під час закупівлі газу для потреб Укрзалізниці. Обвинувачення вважає, що до схеми, яка завдала 206 млн грн збитків, були активно залучені компанії ТОВ «Юг-Газ» та ТОВ «Скела Терциум». Фактичним власником однієї із них вважають полтавського бізнесмена та депутата Сергія Бєлашова, який досі очолює фракцію «Батьківщини» у Полтавській облраді.
Ще одним обвинуваченим є екскерівник філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» Віталій Цвігун.
НАБУ і САП з'ясували, що з грудня 2016 по січень 2020 року службові особи філії «Центр забезпечення виробництва» Укрзалізниці у змові з представниками газових компаній організували закупівлі газу в обхід тендерних процедур.
За версією обвинувачення, учасники схеми узгодили додаткову націнку на постачання газу, яка у різні періоди становила від 200 до 1000 грн на 1000 кубометрів.
При цьому службові особи Укрзалізниці нібито свідомо приховували вигідніші цінові пропозиції, які надходили від учасників ринку газу, фактично надавши перевагу двом конкретним компаніям. Отримані хабарі розподілялись між широким колом учасників злочинної змови.
Розслідування у справі розпочали у лютому 2020 року. Викрили схему у червні 2023 року. Тоді ж у справі з'явилися перші підозрювані. А вже у жовтні того ж року завершили розслідування щодо Бєлашова і Цвігуна, двох ключових фігурантів справи.
Матеріали щодо інших учасників виділені в окремі провадження, досудове розслідування триває.
У цій справі вже підписав угоду про визнання винуватості колишній начальник відділу складського обліку палива управління обліку нафтопродуктів та складського господарства філії ЦЗВ УЗ Володимир Скородинський.
7 квітня 2023 року ВАКС угоду затвердив і призначив йому покарання у виді умовного позбавлення волі строком на 5 років із випробуванням протягом 2 років.
Також його оштрафували на 17 тисяч грн та зобов'язали відшкодували 2 млн грн шкоди.
12 червня 2024 року спеціалізована антикорупційна прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт стосовно двох фігурантів справи заволодіння понад 206 млн грн АТ «Укрзалізниця».
Під час обрання запобіжного заходу Бєлашову у суд прийшов цілий десант нардепів від Батьківщини на чолі з Юлією Тимошенко.
Окрім неї, до зали суду тоді прибули Валентин Наливайченко, Іван Крулько, Вадим Івченко, Іван Кириленко та інші. Вони хотіли взяти Бєлашова на поруки.
Слідчим суддею Вищого антикорупційного суду 11.06.2023 до нього застосовано запобіжний захід у виді 60 днів тримання під вартою з альтернативою застави 30 млн грн.
Бєлашов вніс заставу та вийшов зі слідчого ізолятора.
Вищий антикорупційний суд слухає й іншу справу, де фігурує ексдиректор філії «Центр забезпечення виробництва» УЗ Віталій Цвігун.
НАБУ і САП у 2022 році повідомили про підозру двом експосадовцям УЗ та представнику компанії «Вог Аеро Джет».
За інформацією «Слово і діло», йдеться про ексначальника філії ЦЗВ УЗ Віталія Цвігуна, ексначальника управління обліку нафтопродуктів та складського господарства ЦЗВ Валерія Нікіфорова та ексменеджера компанії «Вог Аеро Джет» Анатолія Савіча.
Як встановило слідство, на початку 2017 року посадовці УЗ вжили узгоджених дій для отримання одним із постачальників дизельного пального безпідставного підвищення ціни на нього, збільшивши свій прибуток на загальну суму майже 103 млн грн.
Також ВАКС з 2020 року розглядає іншу справу, де згадується компанія ТОВ «Скела Терциум» Сергія Бєлашова.
5 квітня 2023 Вищий антикорупційний суд доручив Національному антикорупційному бюро здійснити примусовий привід сімох свідків у судове засідання у справі «Шовкового шляху» про заволодіння понад 98 млн грн ПАТ «Укрзалізниця» в результаті закупівлі пального за завищеними цінами.
20 вересня 2020 року САП направила справу «Шовкового шляху» до ВАКС.
За даними слідства, упродовж 2016-2017 років службові особи філії «Центр транспортного сервісу «Ліски» УЗ, зловживаючи своїм службовим становищем, заволоділи коштами УЗ в сумі 98,2 млн грн шляхом документального оформлення безтоварних операцій з придбання мазуту флотського і дизельного пального у ТОВ «Скела Терциум» Сергія Бєлашова. Проте фактично вказані матеріали не постачались ні до поромів, для потреб яких укладались договори на пальне, ні до орендованих резервуарів.
Серед обвинувачених 4 службові особи філії ЦТС «Ліски» УЗ та 2 – керівники приватних фірм, які задіяні у незаконному заволодінні коштами.
Йдеться про начальника ЦТС «Ліски» Руслана Гусака, головного інженера філії Олексія Шевченка, першого заступника начальника Одеського відділення ЦТС «Ліски» Валерія Вовка, головного інженера цієї філії Інну Дишлиук, а також директорів фірм «Скела Терціум» і «Варіант Ойл» Сергія Непом'ящого і Павла Чепелєва відповідно.
