Латвійські вчителі взялися боротися з наслідками кремлівської пропаганди
Російськомовна громада Латвії, що складає чи не половину населення країни, боляче сприймає правду на тему окупації та русифікації Балтії.
Таку думку в інтерв'ю виданню "Delfi" висловили вдова відомого латвійського тележурналіста Мартіньша Кібілдса Ілзе Ґрасі-Кібілде, історик Ґуставс Стренґа і шкільний вчитель історії Аннія Берґмане.
За їх словами, колективна пам'ять нащадків росіян цієї Балтійської республіки викривлена, бо досі живиться від кремлівської пропаганди.
«Ще з совєцьких шкіл ми звикли, що є лише одна правильна версія історії минулого, і це ознака авторитарного режиму. У демократичних країнах у всіх подій можуть бути різні версії. Саме це ми сьогодні намагаємося втілити у життя власними зусиллями у низці шкіл Латвії, зокрема тих закладах, де переважають російськомовні учні», — заявив Ґуставс Стренґа.
«Я згодна з шановним істориком, вивчення минулого може бути захопливим процесом. Адже, по суті, у нас було дуже мало справжніх обговорень складних історичних моментів. З приводу тих же 9 травня і 16 березня — щороку черговий набір банальностей, публічні суперечки доходять до вуличної агресії. Аргументи, в яких долі окремих людей, що вижили у комуністичних чистках і таборах, які діяли за певних обставин, чомусь відходять на другий план, не маючи ніякого значення. Люди можуть погоджуватися, не погоджуватися, дискутувати, але тут важливо донесення правди», — прокоментувала ситуацію Ілзе Ґрасі-Кібілде.
«Особисто я вже шостий рік викладаю історію у 1-й середній школі містечка Саласпілс, де багато російськомовних дітей. Їм подобається короткий формат відео, багатий візуальний матеріал, підготовлений незаангажованим тележурналістом Мартіньшом Кібілдсом, це полегшує для них процес сприйняття історичної правди. Я доношу дітям тільки факти без зайвих оцінок, тим паче шаблонів пропаганди», — зазначила Аннія Берґмане.
У цілому вказані діячі спільні в одному, що говорити на теми русифікації та окупації Латвії — це завжди виклик і постійна боротьба з наслідками роботи пропагандистів Кремля.
«Адже крім шкільної програми існує тривка сімейна історія, в якій вирують живі емоції. Тому латвійським освітянам важливо вибрати "шлях золотої середини": дозволити учням самим прийти до висновків, не нав'язуючи якусь домінантну єдину "правильну" думку», — підсумовує Аннія Берґмане.
Між тим, як раніше вже повідомляв "Останній Бастіон", меморіал болгарському хану Кубрату на Полтавщині могли пошкодити на замовлення Кремля.
