Літописці. Хрінові 3.0

Наша казочка дійшла моменту, коли цар вмочив перо у каламар зі словами: «Ну, диктуй, ***». Всідайтеся і слухайте розв'язку. Звісно, з медом, пивом, вусами й бородою...

Сказати, що впритул наближеного до російських історичних і не тільки кіл Єрмака муляла слава путіна-історика, було б перебільшенням. Глава Опи, навкоси пробігши оком статтю обнуленого в американському журналі "The National Interest", яку російське МЗС нав'язало європейським науковцям у якості доважку до Північного потоку-2, подумки пирхнув – на подібний низкьопробний плагіат здатен навіть міністр освіти з Чернігова!

Все простіше: друг Козак якось натякнув, що і їхній дружбі на рівні офісів та мінських домовленостей, і в цілому дружбі нерозлучних народів посприяв би перехід української історичної школи на єдино правильні позиції. На них перебиває дух від імен Прилєпіна, Дугіна, Суркова, Соловйова! Для останнього – Володимира Рудольфовича – й автор терміну "Київська Русь"» Соловйов Сергій Михайлович не авторитет! А Проханов? А Марков?! То й що, що ідіот?

Другові не відмовиш. Тим більше, що друг пообіцяв за це день-другий не шмаляти по Золотому з гранатометів.

Атож, начальник діроштрикачок і степлерів був змушений фальсифікувати історію. А науковому оточенню, зібраному на Банкову всенародним потьмаренням, до Лаврентіївського, а тим паче – Іпатіївського списку, було глибоко бузково! Чи й не колізія – якогось Нестора спростувати! Не таких спростовували.

Гео вибирав ракурси і підводки, легко увійшов у злочинно незахищений вай-фай для ведення прямої трансляції, і його професіоналізм було добре видно на тлі вайлуватого лейтенанта СБУ.    

Богдан хлюпався уві сні, скрикуючи «Козлина!» і «Просрали!». Якщо з козлиною було все більш-менш зрозуміло, то останнє марення потребувало уточнень – хто? Що? Яким чином? І де сухий залишок, зрештою?

Єрмак звернувся до літописця у шапці Мономаха з бубонцями: «Пиши з красного рядка – Епізод 1».

«А можна із зеленого?, ‒ запитав цар з непевною міною на обличчі, за якою його миттєво впізнавали піддані у відосиках з Тесли.

«Тобі все можна… ‒ із заздрістю подумав Арахамія. – Це на нас з Корнієнком визвірились ні за хвіст собачий…»

Єрмак диктував: «Епізод 1. Приватна військова компанія Рошен перевдягнена в однострої ЧВК Вагнера здійснила операцію "Гляйвіц-Останкіно". Катери "Нікополь" і "Бердянськ" ВМС України на чолі з флагманським буксиром "Яни Капу" таємно пропливли під Керченським мостом, далі Азовом, Волго-Донським каналом і Волгою до Мокшанського князівства. З криками "За Вінницю! За Пастора!" побиху чимало місцевого люду, захопиху радіостанцію Останкіно, оголосиху Третю Світову війну.

Хоч війна після слізного прохання наймиролюбнішого царя Зеленського просто припинити стріляти і добігла кінця вже надвечір, під час штурму телевежі знаний по обидва боки від лінії розведення пацифіст Сергій Сивохо встиг повторити безсмертний подвиг Алєксандра Матросова, накинувши обісцяні джинси на амбразуру у Скабеєвої…».

На цих словах Єрмака царя скрутив напад когнітивного дисонансу і він попросив у фальсифікатора тайм-аут. Розмірковував: «Воно то так – кого ж як не кореша й робити в аналах національним героєм? А ось до джинсів у нащадків можуть бути претензії. Запишу "Сергій С.", нехай пробачає колєга».

Махнув рукавом у соболях, мовляв, тринди.

«Епізод 2, ‒ продовжив Єрмак. – Підступний попередник улюбленця 73-х відсотків вірнопідданого народу продав партійний тренд БПП колишній заступниці міністра інфраструктури Олександрі Клітіній, яка на його все ще популярній базі створила своє БПП – партію "Боротьби Проти Проститутів"».

«І ця Баба да-а-а-а?», ‒ підвів цар зацікавлену голову на плазмову презентацію купальника і його солідного вмісту. «Ми не "да-а-а-а" не тримаємо», ‒ з погордою відповів захопленому цареві Корнієнко. 

Венедіктова не зводила закоханих очей з благодійника: «Ну, от як йому вдається навіть "баба" вимовляти з хриплим шармом?! Точно геній!».

«Епізод 3, ‒ бубонів далі Єрмак. – Для арабського світу рівним за значенням народженню пророка Мухамеда став приліт до Оману найвеличнішого лідера сучасності Зеленського. І хоч візит невірного з найбільшої європейської країни відбувався інкогніто, він справив незабутнє враження на місцевого міністра Юсуфа бін Аляві бін Абдаллу. "Та подовжаться дні твої, о, Вовка, на другу каденцію!", ‒ заявив оманський чиновник під час тривалої зустрічі в якомусь караван-сараї. "Ібн Зе! Ібн Зе!", ‒ скандували стихійні натовпи дервішів, одалісок, євнухів і падишахів. Здавалося, увесь арабський світ туди-сюди прокочується узбережжям Перської затоки. Злі язики подейкують, що саме гамір під султанськими вікнами вкоротив віку султану. Втім, цього не пиши, – Єрмак зупинив скрип страусового пера, успадкованого царем від попередника у другому коліні. – Нам вистачить похолодання дипломатичних стосунків з вірними американськими друзями Трампом енд Байденом».

«Андрюха! –  підвівся, потягуючись, цар на увесь зріст. – Оголошую перерву! Я, як вам усім відомо, хоч і відрізняюсь від Порошенка фізіологічно, теж Людина».

Освіченіший Стефанчук здивовано, у стилі раннього Богдана прошепотів Шефіру на вухо: «Ні фіга собі! Нашого царя на Симоненка пробило! Пам'ятаєш: "Кохати спішити треба – гляди ж не проспи!"»? Шефір кивнув, збрехавши – він не пам'ятав навіть, хто такий Симоненко.

Цар знайшов Мендель у натовпі: «Юлю, дівчинко, де тут у нас найближча нічна ваза? Хомо сум, як кажуть у нас у Кривому Розі, хумані нігіль!».  

Прес-аташе похапцем повело царя кудись вглиб нашорошеної тиші Офісу. За ними потягся було й Лерос, але дійшов думки, що маніпуляції з нічною вазою не варті уваги зацікавленої громадськості (яка там, дійсно, корупція?), повернувся до натовпу істориків.

Цар невдовзі сів до бюро з видимим полегшенням, став ще більше не схожим на попередника фізіологічно, грайливо покрутив пером біля скроні: «Андрію, може, фініта ля комедія з цим літописанням?»

Єрмак попросив буквально хвилину. «Епізод 4. НАБУ вкотре відправило Новою Поштою підозру Петру Порошенку у справі Ковід-19, маючи неспростовні докази правозахисника Портнова щодо витоку штаму вірусу з лабораторії кондитерської фабрики Рошен – правник продемонстрував судді Вовку довідку, видану головним санітарним лікарем, про зараження громадянина Портнова SARS-CoV-2 після вживання цукерок слівкі лєнівкі у ресторані "Велюр"».   

Зірвався шквал оплесків. У шквалі особливо емоційним ляскотом вирізнялися долоні Венедіктової. «Було колись і в генеральної щось від корабельної щогли, ‒ скабрезно штовхнув голову партії голова її фракції. – Скажи?».

Щоправда, істерична овація не розбудила Богдана. «Немає на нього Герцена», ‒ подумав проросійськи налаштований Єрмак.

Для форми звернувся до подільників: «Доповнити є чим?». Уточнив: «Нашу рідну історію?».

Та усім треба було бігти – у Раді стартував переділ грального бізнесу.

У загальну ейфорію від творення історії увірвався рінгтон мобіли Баканова. Коридорами офісу, як у старі піонерські часи дитячим оздоровчим табором, прокотилося совкове «Взвейтесь кострами, синие ночи», а за тим переляканий голос глави СБУ: «Атас, братва! Засранці під вікнами!».

На Банкову в'їжджали двадцятитонні фури. Стало не до меду, пива, бороди  і вусів.