Міністр-корупціонер Лещенко – жертва невдалого замаху?
Національна поліція і міністерство внутрішніх справ переконані, Романа Лещенка замовили американці через його діяльність у 2018 році.
Таку інформацію напередодні під час брифінгу озвучив наступник Арсена Авакова Денис Монастирський, який відзвітував і про затримання виконавців імовірного вбивства.
Очільник МВС додав, до злочину причетні громадянка України та громадянин США Курт Джейкоб Ґросанс; причому замовник, як виявилося, був одним із виконавців.
Проте, чим більше у ЗМІ з'являється інформації про жертву невдалого замаху – міністра Лещенка, тим більше хочеться, щоб американця, якщо він його справді замовив, – нагородили, а не засудили.
Але пан Роман – дивовижна людина, а схема його потрапляння у теперішню владу доволі кумедна:
- спершу, працював на вказаного американця, в якого вкрав гроші;
- потім, частину з тих грошей вклав у виборчу кампанію Володимира Зеленського;
- і, voilà, вже очільник прибуткового міністерства.
Ось, що пишуть про фігуранта резонансної справи на одному з вітчизняних Telegram-каналів:
«Рівно рік тому – 10 листопада 2020 року до Держгеокадастру за адресою вулиця Народного Ополчення, 3 зайшли двоє хлопців із відрами фекалій. І розлили їх у фоє відомства. Сказали, що це персонально для Романа Лещенка, щоб язик мазав. "Має допомогти його брехливому язику".
Це був привіт від Курта Джейкоба Ґросанса з Дакоти, нині заарештованого Нацполіцією разом із подругою за підготовку замаху на міністра аграрної політики Романа Лещенка. Тоді американець програв суд у рідній для Лещенка Черкаській області за "поворотну допомогу" на 27 млн грн, яку Роман виписав собі та звільнився з фірми. З них 2 млн грн він виділив на президентську кампанію Зеленського.
У складі Зе-команди Роман Лещенко із Жашкова опинився завдяки одеситам. Його партнером із лізингового постачання агротехніки був такий собі Боря з Одеси, зять Олега Кутателадзе, співвласника найбільшого приватного порту ТІС разом із російським бізнесменом Олексієм Федоричевим і придворним бізнесменом Андрієм Ставніцером.
Кутателадзе через Ставніцера пропхнув Лещенка на посаду голови Держгеокадастру, а потім Мінагропроду. І приставив до нього одесита Олександра Анатолійовича Філатова. Це – досвідчений "схематозник", який за Януковича очолював "Центр державного земельного кадастру", потім його просували на посаду заступника очільника Одеської ОДА. Відомо, що він колись допоміг Ставніцеру взяти землю у Лиманському районі для порту ТІС.
Так от, на касі сидів друг вказаного Борі, наближений до Кутателадзе і Ставніцера, Сергій Дьяков із компанії "ІнАгро". До слова, депутат Лиманської ради. Він тримав під контролем усі фірми із землеоцінки, документів, забудови. Одесити просували Лещенка на голову Мінрегіону (там, де зараз Олексій Чернишов). А Держгеокадастр хотів очолити власне Олександр Філатов.
Весь цей час настирливий американець стукав усюди, куди міг. У тому числі до рідного американського посольства в Україні. Але у посольства США обмежені можливості – лише НАБУ їм підзвітно. Туди явно зверталися. НАБУ у рамках антикорупційної перевірки раптово запросило дані про всі земельні ділянки, які виділив Держгеокадастр за Лещенка з 10.06.2020 (але то була показуха для американського посольства). Детективам було ліньки вивчати списки. А потім Лещенко порозумівся з НАБУ, і вони взяли посередника, який нібито пропонував $52 тис. хабаря.
Лещенко ж у вузьких колах розповідав, що мав лінію з випуску соусів "Вогняр" та консалтингову фірму з продажу агрокомпаній разом із земельними паями. Він її переоформив на американця. Може там і був взаємозалік. Хто знає. Зараз у Мінагропроді існує напруга через те, що Лещенко позбувся опіки своїх одеських друзів.
Так, колишню держсекретарку Катерину Авраменко – кадровика Держгеокадастру, яку він привів із собою, по факту злили на кадровому конкурсі. Замість неї держсекретарем став такий собі Віктор Канцурак. А Катя працювала у Кабміні та Київській обласній держадміністрації, бувши представницею "смотрящего" за Держгеокадастром Олександра Філатова. Власне, колишні соратники дуже незадоволені Лещенком. І тут він опиняється у центрі скандалу. Дивина, та й годі».
Своєю чергою, "Останній Бастіон" нагадує читачам, що "слуги неукраїнського народу" готуються узаконити розпаювання державних земель.
