Міноборони підтвердило наявність простроченої дебіторської заборгованості на 33,3 млрд. грн
З яких частка боргів українських підприємств склала 67,5%.
"Станом на 1 липня 2023 року обсяг ПРОСТРОЧЕНОЇ дебіторської заборгованості становив 33 млрд 309 млн грн., з яких частка боргів українських підприємств склала 67,5%." - заявили у міністерстві оборони України.
У період з 1 січня 2022 року по 1 липня 2023 року загальний обсяг фінансування договорів (контрактів), за якими могла виникнути дебіторська заборгованість внаслідок здійснення попередньої оплати, склав 508 млрд 101,2 млн грн. Зокрема, у поточному році здійснено попередню оплату у розмірі 154 млрд 314,9 млн грн.
Станом на 1 липня 2023 року загальний обсяг дебіторської заборгованості за централізованими розрахунками складає 159 млрд 775,7 млн грн.
У цей обсяг, зокрема, входять довгострокові контракти з українськими виробниками ОВТ на суму понад 37 млрд грн, строки виконання за якими спливають у 2024-2025 роках. А також понад 3 млрд грн простроченої заборгованості, яка була накопичена у період до 1 листопада 2021 року.
Протягом червня 2023 року загальний обсяг дебіторської заборгованості зменшився на 5 млрд 699 млн грн.
Загальна сума погашеної дебіторської заборгованості з початку року складає 111 млрд. 624,7 млн грн.
Крім цього, до державного бюджету повернуто 6,3 млрд дебіторської заборгованості минулих років.
Реалістична ситуація така, що під час особливого періоду, коли постійно виникають форс-мажорні обставини у постачальників та/або ажіотажний попит на окремі позиції забезпечення, коли є необхідність здійснювати за умовами договорів повну або часткову передоплату, виключити появу простроченої дебіторської заборгованості неможливо.
Для забезпечення контролю у жовтні 2022 року було створено консультативно-дорадчий орган - Комісію з розгляду питань погашення простроченої дебіторської заборгованості Міноборони, яка на постійній основі здійснює моніторинг та вживає заходів реагування.
Станом на 1 січня 2023 року прострочена дебіторська заборгованість перед Міністерством оборони становила 58 мільярдів 015,7 млн. грн., з яких 57,2% складала заборгованість українських підприємств, у тому числі – лідерів українського ОПК, що виробляють на замовлення Міністерства провідні зразки української зброї та техніки.
За порушення умов договорів (контрактів) Міністерство оборони у судовому порядку стягнуло з контрагентів та перерахувало до державного бюджету штрафи на загальну суму 163,8 млн грн, зокрема, протягом 2022 року – 56,4 млн грн., за 6 місяців 2023 року – 107,4 млн грн.
Опрацьовуються питання виконання договорів та здійснюється претензійна робота на суму 18,227 млрд грн, - зазначили у міністерстві оборони.
Це означає, що Міноборони сплатило постачальникам всі ці гроші, проте передбачений договором товар поставлено так і не було.
Тобто це зброя та речі, яких наші військові просто не побачили, хоча гроші платників податків на них витрачені.
Ці спущені «в трубу» під час війни мільярди — неприпустима помилка для керівництва міністерства. Особливо в той час, коли країна-агресор збільшила свої витрати на оборонку на 282%.
Ситуація в закупівлях зброї наразі не дає підстав для оптимізму.
У липні 2022 року в Україні створили ДП «Агенція оборонних закупівель», як єдиний національний орган, що забезпечуватиме централізовану закупівлю товарів, робіт і послуг у сфері національної безпеки та оборони.
Агенція створена у вигляді державного підприємства, яке має право створювати філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, в тому числі й за межами України. Крім того, агенція може бути засновником інших юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм.
Перед створення агентства, ще у березні Кабінет міністрів вивів зі складу Укроборонпрому, Укрспецекспорт та дві його "дочки". Тимчасово, на час воєнного стану, їх передали до сфери управління Міністерства оборони.
Нове агентство буде у сфері впливу колишнього бізнес-партнера Єрмака, а нині заступника міністра оборони Дениса Шарапова.
За словами міністра Рєзнікова, якого Єрмак і Зеленський призначили керувати Міністерством оборони України, це ДП «створювалося за зразком натовської логістичної організації NSPA (NATO Support and Procurement Agency), щоб зробити закупівлі зброї для України прозорими та унеможливити корупцію».
Натомість сьогодні ДП «Агенція оборонних закупівель» — серед тих підприємств, які й заборгували Міноборони 131,5 млн грн із оцих 8,9 млрд і не поставили зброю.
І це, знов-таки, лише та сума, що засвітилась у судовому реєстрі після позовів Міноборони до агенції.
У серпні керівником ДП призначили Володимира Пікузо.
До цього він керував іншим державним підприємством — «Безпека», яке мало би займатися модернізацією заводів, що виробляють зброю. Згідно з аудитом цього підприємства Мінстратегпромом, який опинився в розпорядженні ЦЕНЗОР.НЕТ, за керівництва Пікузо у ДП «Безпека» виявили низку порушень, у тому числі корупційних. Зокрема, Пікузо незаконно нарахував сам собі матеріальної допомоги та премій на 380 тис. грн.
Першим заступником Пікузо призначено Олександра Коваленка. 2016 року Головна військова прокуратура повідомила про вручення йому підозри. На той час він обіймав посаду заступника директора «Укрспецекспорту». За версією слідства, в 2005–2009 роках Коваленко вчинив службове підроблення доповнень до угоди з компаніями США і Великої Британії. Тоді посередницьким компаніям було перераховано 7,5 млн дол. за фіктивні консультаційні послуги.
Пікузо й Коваленко — просто пішаки в руках банди Єрмка-Зеленського.
На чолі цього процесу заступник Резнікова та бізнес-партнер Андрія Єрмака Денис Шарапов.
Як і батько Єрмака, який свого часу працював у ГУР РФ, Шарапов має звʼязки з «російськими елітами». Це яскраво видно у структурі їхнього спільного підприємства.
Шарапов – син одного з найбільш успішних та відомих в Україні фахівців у сфері збуту зброї, колишнього керівника Укроборонсервісу Олександра Шарапова.
Із Єрмаком Денис Шарапов мав спільний бізнес – ТОВ "Медійну групу європейського партнерства", але у 2018 році обоє вийшли зі складу її засновників.
В одному з інтерв’ю Єрмак говорив, що добре знає батька Шарапова Олександра і колись сам надавав юридичні послуги "Укроборонсервісу".
У Дениса Шарапова біографія дуже непростої людини.
Наприкінці 90-х років був старшим оперативним офіцером Головного управління розвідки Міноборони України. Однак після недовгої кар’єри розвідника пішов у бізнес і став засновником вищезгаданої фірми ще у 2001 році. Тоді вона мала іншу назву «Міжнародна агенція з питань власності», а її директором був батько голови Офісу президента Борис Єрмак.
Борис Єрмак – це теж дуже непроста людина з шпигунським минулим. За даними «Новинарні», він – колишній працівник Головного розвідувального управління російської федерації (якщо там звісно бувають «колишні»).
За часів Януковича Денис Шарапов повернувся у держсектор і став першим замдиректора держпідприємства «Укроборонсервіс». Принагідно його сестра Дар’я Шарапова стала співвласницею ТОВ «Торговий дім «Україна-ДР Конго». І саме з Демократичною Республікою Конго Україна мала значні обороти у сфері поставок зброї.
Після обрання президента Зеленського та призначення Єрмака головою ОП Шарапов пішов з «Укроборонсервісу», за яким тягнувся довгий шлейф кримінальних справ щодо корупції у сфері торгівлі зброєю. Та сплив у Мінстратегпромі, який за задумом ОП мав стати новим місцем сили в оборонно-промисловому комплексі. Однак це міністерство з його прожектами не злетіло. А потім почалось вторгнення.
З 2013 по 2019 Денис Шарапов працював заступником директора ДП "Укроборонсервіс".
З 23 грудня 2021 року Шарапова було призначено у наглядову раду Укроборонпрому, а за кілька тижнів до цього він став першим заступником міністра стратегічної промисловості.
З початком вторгнення Єрмак ненадовго зник з поля зору медійників та повернувся на перші шпальти у середині березня, коли перша паніка щодо захоплення Києва дещо вщухла.
Шарапова призначили заступником міністра оборони 9 квітня, через кілька днів після остаточного відходу російських військ з півночі України. Після того при Міноборони почали кувати нового збройного монополіста.
По суті, Єрмак просуває Шарапова всюди, де є стосунок до закупівлі зброї. Коли Укрспецекспорт перейшов під Мінстратегпром, він пішов туди. Коли всі бюджети пішли через МО, то він став заступником міністра Резнікова і курував агенцію.
Від початку повномасштабного вторгнення ОЗУ Зеленського-Єрмака перерахувало 36,3 мільярди гривень за контрактами на постачання, які не було виконано.
36 мільярдів - це майже 1 мільярд доларів.
Це 36 тисяч «весільних» «мавіків», які в армію постачають волонтери, оскільки Міноборони заявляє, що у нього не вистачає грошей і китайські дрони їм забороняє купувати США.
Зеленський, Єрмак, Шарапов та їхні маріонетки продовжують грабувати воюючу країну, не несучи за це жодної відповідальності.
Володимир Зеленський, Олексій Резніков, Андрій Єрмак, Денис Шарапов мають негайно опинитися на лаві підсудних, в подальшому у тюремних камерах, за державну зраду та пограбування країни під час війни. Іншого варіанту для воюючої країни просто немає.
