Миші сплять на 6 годин менше і не страждають від цього через активацію «неважливих» клітин мозку

19.08.2023, 11:34
Миші сплять на 6 годин менше і не страждають від цього через активацію «неважливих» клітин мозку

Відкриття може допомогти почуватися краще людям з порушеннями режиму сну через роботу або хвороби.

Зазвичай занадто довге неспання викликає потребу у додатковому сні. Вчені виявили, що активація у мишей особливих клітин мозку, астроцитів, спонукала гризунів не спати на шість годин довше, ніж зазвичай, без помітних ознак дефіциту сну.

Про це йдеться у дослідженні, що було опубліковано у The Journal of Neuroscience.

Відкриття може допомогти почуватися краще людям з порушеннями режиму сну через роботу або хвороби.

Будь-хто може переконатися, що порушення нормального сну веде до ще більшої сонливості наступного дня. Зв’язок між втомою, дратівливими факторами та бадьорістю після сну здається непорушним, але експеримент поставив його під сумнів.

Вчені Вашингтонського університету (WSU) зосередилися на зіркоподібних клітинах мозку, відомих як астроцити.

Протягом багатьох років дослідники ігнорували ці клітини, вважаючи їх лише сполучною тканиною, що скріплює мозок. Сама їхня назва, у перекладі з латини «зірковий клей», говорить про це.

Попереднє дослідження цього університету показало, що ці клітини насправді грають роль у процесі сну.

Також вчені встановили, що астроцити відіграють роль у регулюванні почуття часу у гризунів, впливі фізичних вправ на мозок та проходженні запальних процесів у ньому.

Дослідницька група активувала астроцити, розташовані у базальній частині переднього мозку мишей.

Ця область пов’язана з циклами сну та потребою у ньому. В результаті миші не спали на 6 годин більше  у той час, коли вони зазвичай сплять. Дивно, що при цьому у них не спостерігалося жодних ознак «мозкового туману» та фізичної млявості, звичайних під час недосипання.

«Тривале неспання зазвичай збільшує тривалість і інтенсивність сну, але в цьому дослідженні ми побачили, що попри додаткові години неспання, миші не відрізнялися від контрольної групи тварин, що добре відпочила. Це відкриває можливість навмисного втручання у роботу астроцитів, щоб пом’якшити негативні наслідки надто тривалого неспання», — старший автор дослідження Маркос Френк.

Вчені планують провести додаткові дослідження на гризунах, щоб побачити, як активація астроцитів впливає на інші біологічні функції, зокрема імунітет, навчання, пам’ять та увагу.

Читайте також:
Життя
Природна екосистема у бразильській сельві, яку часто називають «легенями Землі», у небезпеці. Кліматичні зміни впливають на стан лісів.
22 травня, 21:43
Історія
Знайдений ще 1903 року у печері Чеддер на Туманному Альбіоні кістяк первісної людини — цінний артефакт. Його рідкість у ДНК-коді.
12 травня, 19:49
Історія
Науковці вивчили геноми людей, які жили на території середньовічного Аварського каґанату часів його розквіту. Вперше складено їхні родоводи.
28 квітня, 16:12
Життя
Нова 3D-карта Всесвіту може змінити наше уявлення про темну енергію.
06 квітня, 08:33
Життя
Тексти пісень стали простішими та егоїстичнішими.
30 березня, 19:06
Життя
Фізик Рон Маллетт оголосив про створення передового математичного рівняння, що відкриває шлях до подорожей у часі.
26 березня, 15:14