Як наука розв’язала загадку 500-річної давнини

Ексгумація останків Олени Глинської: чим мати Івана Грозного здивувала вчених

У квітні 1538 року семирічний Іван Грозний залишився повним сиротою: цього дня раптово померла його мати – Олена Глинська. Майже одразу по країні поповзли чутки, що молоду правительку отруїли бояри. Поставити крапку в цьому питанні вдалося лише через століття – після проведення ексгумації.

Олена Василівна Глинська ніколи не користувалася підтримкою російського народу, а серед впливових московських бояр нажила собі чимало ворогів. Про це кандидатка історичних наук Ольга Федорова пише у книзі «Допетровська Русь. Історичні портрети» (Москва, 2007).

Після смерті Василя III у грудні 1533 року його вдова фактично стала правителькою країни. Вона була регенткою при своєму синові Івані. Молода жінка проводила доволі жорстку внутрішню й зовнішню політику. Вона організувала грошову реформу, фактично запровадивши в країні єдину валюту, що стабілізувало економіку й упорядкувало торговельні відносини. До того ж Олена Глинська рішуче обмежила аппетити родовитих бояр, яких Василь III призначив опікунами Івана IV перед смертю.

«У 1536 році вона змусила Сигізмунда Польського укласти вигідний для Росії мир, а Швецію – зобов’язати не допомагати Лівонії та Литві як потенційним противникам росії», – зазначає О. П. Федорова.

За наказом регентки до каземату був відправлений брат її покійного чоловіка – князь Юрій Іванович; така сама доля спіткала й рідного дядька – Михайла Глинського. Олена Василівна сприймала їх як загрозу своїй владі. Дядько, крім того, втручався в її особисте життя, публічно засуджуючи роман вдови з князем Іваном Телепнєвим-Оболенським, відомим під прізвиськом «Овчина».

Попри свої владні повноваження, представниця знатного литовського роду, що мала сербські та ймовірно тюркські корені, сприймалася росіянами як іноземка. Незадоволені відстороненням від влади бояри поширювали чутки, що вона нібито приховано сповідує католицизм і практикує підозрілі ритуали.

Підозріла смерть

Доктор історичних наук Дмитро Лісейцев у своїй книзі «Цар Іван IV Грозний» (Москва, 2015) звернув увагу на те, що раптова смерть молодої регентки викликала в сучасників сильні підозри. Ба більше — її швидко відспівали і поховали вже на другий день, що наводило на думку про спробу приховати сліди отруєння.

«Смерть Олени Глинської була раптовою, жодних свідчень про те, що їй передувала хоча б короткочасна хвороба, не збереглося. Тому не дивно, що незабаром після кончини княгині-регентки по країні, а потім і за її межами поповзли чутки: швидка на розправу правителька була отруєна власними боярами», – пише Д. В. Лісейцев.

Історія могла б скластися інакше, якби Іван Грозний зростав під опікою люблячої матері. Але семирічний спадкоємець і його глухонімий брат Юрій залишилися сиротами і були змушені терпіти принизливе ставлення бояр, серед яких довго домінували Шуйські.

Олена Глинська була похована в Архангельському соборі Кремля – традиційному місці спочинку найзнатніших княгинь Русі. Її останки досліджувала спеціальна робоча група — археологи, антропологи, судмедексперти, хіміки та криміналісти. Групу очолила докторка історичних наук Тетяна Панова. Про результати вона розповіла в інтерв’ю газеті «Российские вести» (№ 35, 2007) у матеріалі «Таємниці жіночого некрополя в московському Кремлі».

Що показало дослідження останків

За словами Т. Д. Панової, вивчення останків почалося у 1999 році. Лицевий відділ черепа та нижня щелепа збереглися добре, що дозволило відомому судово-медичному експерту Сергію Никитину виконати скульптурну реконструкцію за методикою Михайла Герасимова.

Було встановлено, що Олена Глинська мала типову для прибалтів зовнішність: витягнуте довге обличчя, вузький прямий ніс і виразне волеве підборіддя. Волосся було рудим.

Найбільше вразила вчених виявлена антропологом Денисом Пежемським аномалія: замість п’яти поперекових хребців у неї було шість. Це надзвичайно рідкісне явище.

Імовірно, саме завдяки цьому вона була вищою за більшість сучасниць — приблизно 165 см. Її постать відповідала «європейським стандартам» стрункості: довгі ноги, вузькі стегна, тендітні руки.

Отруєння: наукове підтвердження

Чутки про отруєння циркулювали століттями — і вченим нарешті вдалося знайти їхнє підтвердження. Завідувачка спектральної лабораторії Бюро судово-медичної експертизи Москви Тамара Макаренко дослідила останки регентки та встановила: Олена Глинська була отруєна речовиною, що містила солі ртуті.

У нормі вміст ртуті в організмі людини — не більше 0,05 мкг/г. У волоссі Глинської виявили 55 мкг/г, тобто перевищення норми більш ніж у тисячу разів.

Оскільки саме волосся накопичує токсини, можна припустити, що матір Івана Грозного труїли тривалий час.

Крім того, експерти виявили у зразках значне перевищення й інших токсичних елементів:

• свинцю — у 28 разів;

• селену — у 9 разів;

• миш’яку — у 8 разів;

• цинку — у 3 рази;

• міді — у 2 рази.