Мітинг під прикриттям
російська влада організувала акції протесту в Європі, щоб посварити Туреччину, ЄС та Україну
Про це повідомляє Центр «Досьє», у розпорядження якого потрапили документи російських спецслужб
Після початку повномасштабної війни в Україні Швеція та Фінляндія оголосили про бажання приєднатися до НАТО. І якщо у випадку Фінляндії заявку було схвалено всіма країнами — членами альянсу, то Швеція зіткнулася з запереченнями з боку Туреччини. Одна з причин незадоволення офіційної Анкари — акція в Стокгольмі, на якій було спалено Коран.
Російська влада вирішила скористатися напруженістю і організувати в Європі ще кілька протестних заходів, щоб посварити Туреччину та її союзників по НАТО, а також дискредитувати Україну, з'ясував Центр «Досьє» спільно з виданнями DR, Expressen, Le Monde, NRK, Süddeutsche Zeitung, SVT та Westdeutscher Rundfunk.
Матеріали, з якими ознайомився «Досьє», були підготовлені наприкінці січня — на початку березня 2023 року в адміністрації президента росії за участю співробітників спецслужб.
У документах наголошується, що у Європі зростає ісламофобія. Перший приклад таких настроїв, який наводиться в одній із доповідей, — це акція 21 січня 2023 року. Тоді лідер данської антиісламістської партії Stram Kurs («Жорсткий курс») Расмус Палудан спалив Коран поряд із турецьким посольством у Стокгольмі.
Заявку на проведення заходу сплатив журналіст Чанг Фрік. Він вніс 320 крон, пояснивши це тим, що якби гроші переводив Палудан із Данії, то платіж прийшов би із запізненням. Фрік раніше співпрацював із російським медіахолдингом RT, але стверджує, що припинив роботу з виданням у 2014 році.
Після спалення Корану президент Реджеп Ердоган заявив, що Швеції не варто розраховувати на підтримку Туреччини щодо вступу до НАТО.
Другий приклад — акція 22 січня, коли лідер антиісламського руху Pegida Едвін Вагенсвельд порвав Коран біля парламенту Нідерландів. Свої дії він пояснив свободою самовираження.
Невідомо, чи стояв за цими акціями Кремль. Але невдовзі після цього російські спецслужби запропонували провести кілька аналогічних заходів, спрямованих проти Туреччини: наприклад, витерти ноги об прапор країни та спалити портрет Ердогана у Нідерландах. Для цього пропонувалося залучити приблизно п'ять осіб у масках, одна з яких зніматиме те, що відбувається на камеру телефону. Потім відео слід розіслати в редакції турецьких видань і опублікувати в соціальних мережах. Інша можлива акція - завдати трафаретних написів з образами Ердогана в Європі: у Парижі, Гаазі, Брюсселі, Франкфурті-на-Майні. За задумом спецслужб, уночі десятки мігрантів з трафаретами та балонами з аерозольною фарбою мали зробити максимально можливу кількість написів у найпопулярніших міських місцях, а вранці про це написали б усі європейські ЗМІ.
Як мінімум одна акція відповідно до цих планів справді відбулася. На початку березня в адміністрації президента підготували звіт про захід, який пройшов 5 березня у Парижі на площі Сен-П'єр на Монмартрі. О 8-й ранку п'ятеро людей, які зображали членів української громади, повісили антитурецький банер з написом «Ердоган, землетрус — це розплата за російських туристів», підняли руки в нацистському вітанні і почали кричати на камеру «Stop Erdogan!».
Таким чином вони мали показати невихованість та невдячність українців на тлі землетрусу в Туреччині, який забрав життя майже 60 тисяч людей.
Банер провисів близько 40 хвилин, доки не приїхала поліція. В іншому районі на околиці міста було спалено турецький прапор, а в ніч перед акціями по всій столиці було нанесено 105 трафаретних написів: «Стоп іслам», «Стоп Ердоган» та «Аланія наступна».
Їх залишили у багатолюдних місцях: на зупинках та площах. Фото та відео акцій були опубліковані в соціальних мережах:
- два відео - на YouTube;
- два відео - у TikTok ;
- один пост у Telegram;
- більше 200 публікацій у Facebook.
Загальне охоплення публікацій – понад 100 тисяч користувачів, йдеться у документі.
Ймовірно, цей показник завищений: більшість постів не викликало майже жодної реакції, коментарі під публікаціями здебільшого написані ботами (у акаунтів порожні профілі, їхні коментарі нескладні та повторюють один одного), а відео на всіх платформах набрали близько 15 тисяч переглядів.
У документі наводяться посилання на деякі публікації, які позначені як наші акаунти. Проаналізувавши профілі, «Досьє» та партнери з'ясували, що з грудня 2022 року у Парижі, Гаазі, Мадриді та Брюсселі було проведено десять антиукраїнських акцій.
Нерідко заходи проходили серед великих демонстрацій. Наприклад, 11 лютого на площі Республіки в Парижі був мітинг проти пенсійної реформи, при цьому в натовпі стояли кілька чоловіків, які тримали плакат із гаслом «Європейський союз та Сполучені Штати, припиніть фінансувати війну в Україні».
Плакати на решті акцій були з ідентичними посланнями: вони закликали НАТО припинити бомбардувати Донецьк та посилати зброю в Україну. Деякі учасники заходів встигли відвідати декілька акцій.
Один із профілів, який публікував пости в рамках кампанії, належить людині на ім'я Аймен Х. Він розмістив у різних групах фото з акцій щонайменше п'ять разів. У його обліковому записі зазначено, що він живе в Алжирі. Але в одній із груп він вказав свій номер, який починається з +7 – міжнародного коду росії. Він також має профіль у соціальній мережі «ВКонтакте», де він зазначив, що живе в Санкт-Петербурзі. У Петербурзі він знімає відео для свого TikTok.
Аймен народився в 2002 році, кілька разів прилітав до росії, випливає з даних МВС, з якими ознайомився «Досьє», і, ймовірно, навчався в Петербурзі: у 2020 році він був зарахований до Санкт-Петербурзького гірничого університету. Наприкінці 2022 року він вступив до кількох груп у Facebook з оголошеннями про роботу в Парижі, Брюсселі та Мадриді та розмістив там пости: він обіцяв 80–100 євро за день, за ці гроші потрібно було зробити кілька фотографій.
Ще кілька акаунтів, що публікували фотографії з акцій, належать марокканцю Мохамеду М., який також навчається у Санкт-Петербурзі. Так, влітку 2022 року він створив профіль на YouTube, де розміщувалися відеоролики з антиукраїнських акцій у Гаазі, Парижі, Мадриді та Брюсселі.
«Досьє» та партнери зв'язалися з Айменом та Мохамедом, але вони відмовилися відповідати на питання по суті. Аймен звинуватив журналістів у наклепі, Мохамед стверджує, що його профілі у Facebook були зламані, але про подробиці злому він говорити не став. Обидва погрожували, що поскаржаться на видання до посольства Марокко в росії. Алжирець Аймен не пояснив, чому він вирішив звернутися до марокканського, а не алжирського диппредставництва.
Незабаром після розмови з журналістами їхні облікові записи у Facebook та YouTube були видалені.
Від інших коментарів у відомстві відмовилися. Співробітник іншої європейської розвідки на умовах анонімності розповів журналістам, що російські кампанії з дезінформації часто полягають у тому, щоб «використовувати у гібридній війні реальну напруженість, яка, наприклад, уже існує між Туреччиною» та країнами Євросоюзу.
Важко сказати, наскільки успішними можна вважати проведені акції, але вони точно не зупинили розширення НАТО. Хоча Швеція досі не отримала підтримки Туреччини, очікується, що Анкара схвалить заявку Стокгольма після виборів президента Туреччини, які відбудуться у середині травня. Вступ країни до НАТО може відбутися на липневому саміті альянсу у Вільнюсі.
