На Українському фронті... без змін

Як писалося раніше, лінія фронту фактично стабілізувалася, і все більше нагадує Першу світову війну. Ворог продовжує штурмувати сектор Бахмут – Соледар, щодня доповідає про якесь "просування", але толку з того ніякого – наші позиції тут залишаються міцними.

Ця ж сама ситуація на Донецькому фронті – російські "артилерійські наступи" та лобові штурми не дають ніякого ефекту. На інших ділянках фронту локальні бої місцевого значення з перемінним успіхом.

Відсутність успіхів на полі бою росіяни намагаються компенсувати заявами про знищені з повітря чи артою "бази нацбатов" та "Хаймарси". Цікаво, що якщо раніше їхні пропагандисти щодня рапортували про збиті "Байрактари" (рахунок у них пішов на сотні штук), то тепер естафету перехопили "Хаймарси" – тепер щодня доповідають про їх знищення.

Головне питання, що буде далі? Судячи з даних з відкритих джерел – новим епіцентром бойових дій стане Херсонщина і наразі це єдиний сектор, де є "велика мета" для нашого наступу, адже єдиний окупований обласний центр.

Усі ж пам'ятаєте заяву Володимира Зеленського про 3-6 тижнів? Так ось, вони вже розпочалися, а США вже готуються надати нам 300 км ракети "ATACMS" із прицілом на цей наступ.

Звісно, мета нашого потенційного наступу наразі під грифом таємно. На відміну від інших наших оглядачів, у мене немає джерел у Генеральному штабі, тому не можу сказати, де саме ми будемо бити.

Проте ризикну передбачити, що удар буде не скільки на визволення Херсону (бо це очікувано ворогом), скільки в іншому секторі. Наприклад, в напрямку на Нову Каховку чи в інше місце, з нашого плацдарму на Інгульці.

Проблема у тому, що росіяни теж це чудово розуміють, ось і стягують на Херсонщину додаткові війська. Оскільки в останні дні ейфорія з приводу ударів по мостах і складам у нас трохи затихла, можна зробити висновок: Збройні Сили України знизили активність у цьому плані.

Тим часом росіяни наводять понтонні переправи, ремонтують пошкоджені мости та розосереджують склади й попри розтягнуту логістику, у них це якось, але виходить. Оборона у них на Херсонщині достатньо міцна, прорвати її буде важко, а російську тактику "артилерійських наступів" ми не зможемо запозичити через обмежену кількість гармат і боєкомплекту до них.

Не можна також виключати, що росіяни самі перейдуть в контрнаступ, не чекаючи нашого потенційного удару. Не думаю, щоби це їм вдалося в плані прориву нашого фронту та глибокого просування, але завдяки цьому вони зможуть перемолоти наші резерви та добитись головного – стабілізації фронту на Херсонщині, зі збереженням контролю над основними пунктами.