Накба-1948: до роковин вигнання палестинського народу
Сіоністська держава Ізраїль постала у межах підмандатної британської території Палестини. Але євреї становили разючу меншість.
Натомість більшість – араби мусульманського та християнського віросповідання, – опинилися сам на сам із прибулими з усього світу представниками коліна Юдиного. Колонізатори під виглядом "повернення землі обітованої" стали на шлях геноциду.
Вигнанці прозвали відверто терористичний акт, санкціонований у ніч проти 15 травня 1948 року Організацією Об'єднаних Націй, не інакше як всенародна катастрофа (араб. النكبة, an-Nakbah). Окупанти ж не зважали на терміни та голосіння, втілюючи у життя не менш за Голодомор українців у 1932-1933 роках людську трагедію.
Влада Ізраїлю на чолі із Давидом Бен-Ґуріоном проголосила курс на очищення наданих їй міжнародною спільнотою (de facto та de jure тільки країнами-переможцями у Другій світовій війні – прим. ред.) земель від палестинців. Їх у примусовому порядку виганяли із власних домівок, куди заселялися приїжджі євреї зі США.
Сусіди не стали осторонь штучно створеної біди, прийшовши на поміч знедоленим палестинцям. Коаліція з 5 арабських країн – Єґипту, Йорданії, Іраку, Сирії та Лівану оголосили війну Ізраїлю, з метою припинити геноцид понад 700 000 палестинців і знищення сотень їхніх сіл.
Кількість цих біженців та їхніх нащадків зараз нараховує кілька мільйонів в усьому арабському та решті світу. Найбільше палестинців розселено на Близькому Сході, де вони почуваються чужинцями серед своїх єдиновірців і одноплемінників.
У тій першій війні Ізраїлю вдалося вирвати перемогу й загарбати частину Палестини перш за все завдяки підтримці наддержав, які розігрували власну карту. Коаліція з 5 держав під проводом Єґипту стала прихистком для палестинських борців за свободу.
Нині слово Накба символізує не просто трагедію палестинського народу, воно набатним дзвоном нагадує про колективне примусове переміщення та знищення більшості ознак їхнього суспільства. Як і у випадку з українцями, окупанти спричинилися до нівеляції націоґенези.
Міжнародні резолюції зобов'язували Ізраїль повернути переміщених осіб на їхню землю. Проте за всі ці десятиліття жоден ізраїльський уряд не виконав вимог, оскільки відкидає міжнародні резолюції та не визнає їх права палестинців на свою землю.
А проте, "Останній Бастіон" нагадує читачам, що насильство і терор з боку єврейських терористичних угруповань щодо мирних жителів Палестини почалася не сьогодні. Він триває ось уже понад 100 років.
