Науковці розкрили секрет створення піраміди Джосера
Одну із перших пірамід могли збудувати за допомогою спеціального ліфта. Дослідники доводять це на практиці всередині давньої споруди.
На сьогодні існує кілька гіпотез із приводу того, як насправді давні єґиптяни будували свої піраміди. Команда архітекторів і археологів під керівництвом Зав'є Ландрó із приватного Політехнічного інституту у Парижі вирішила детальніше розібратися у технології будівництва.
Цього літа вони занурилися у глибини східчастої піраміди фараона Джосера у долині Нілу. Результати свого приголомшливого дослідження французькі науковці виклали на шпальтах галузевого видання PLOS One.
Впродовж кількох місяців вони вивчили ландшафт навколо найдавнішої з єґипетських пірамід, що збереглися, та занурилися в її підвали. Зазначається, що архітектори ще не використовували залізні інструменти, отже, людям було досить непросто обточувати брили та надавати їм форму, не кажучи вже про доставлення до місця будівництва.
Проте піраміди побудовані, їм понад 4000 років, вони й досі стоять, не втрачаючи своєї форми та строго орієнтовані на всі боки світу. Як же єгиптяни будували свої піраміди та доставляли величезні блоки?
«Згідно із гіпотезою наших попередників, яку підтримує багато єґиптологів, технологія зведення виглядала наступним чином: будівельники вирізали важкі блоки із м'якого вапняку, який видобували поблизу місця будівництва пірамід. Потім із каменоломень готові елементи перетягували землею за допомогою насипного пандуса.
Річкою каміння перевозили на кораблях. Згодом підіймали на висоту завдяки спеціальним помостам, збитим з коротких балок. Блоки з'єднували між собою спеціальним розчином. Це було можливо, проте не єдиним способом появи пірамід», — пояснюють французькі дослідники.
Інший метод спосіб, який запровадив особистий архітектор фараона Джосера, на ім'я Імхотеп, полягав у використанні двох нововведень: східчастої форми та каменю. До цього останній притулок для покійних правителів давнього Єґипту мурували із висушеної на сонці цегли.
«Ми провели картографування місцевості навколо монументальної споруди, дослідили кам'яну споруду Гіср-ель-Мудір, яка знаходиться всього за кількасот метрів від східчастої піраміди, а також гігантську за шириною та глибиною вертикальну шахту всередині склепу фараона. Ця шахта єдина у своєму роді, вона більше не зустрічається в інших пірамідах, які почали зводити пізніше», — додають науковці.
З'ясувалося, що піраміда Досера знаходиться поруч із двома пересохлими каналами, які, ймовірно, колись були активними водними артеріями. Своєю чергою, Гіср-ель-Мудір має риси греблі, призначені для перегородження водотоку та підйому рівня води.
«Ми припустили, що цими каналами дощова вода і вода із Нілу надходила до місця будівництва піраміди, після чого потрапляла у вертикальну шахту, затоплювала її й таким чином могла підіймати плавучий дерев'яний ліфт. За допомогою цього гідравлічного пристрою єґиптяни доставляли каміння, призначене для зведення склепу фараона, на необхідну висоту. Скажімо, за раз можна було підняти від 50 до 100 тонн каміння, коли ліфт треба було опустити, будівельники осушували шахту», — стверджують французькі дослідники.
Вочевидь вода проходила через Гіср-ель-Мудір, де очищалася від піску, а потім стікала в глибоку западину — величезний канал завдовжки 410 метрів, що знаходився поряд зі східчастою пірамідою. Цей канал міг бути «гігантською підземною цистерною» із кількома відділеннями, включаючи відділення, розташоване на одній лінії з шахтою піраміди.
Науковці проаналізували гідрологічні та геологічні особливості ділянки, де знаходиться піраміда, та з'ясували, що за 20-30 років будівельних робіт до її шахти могло потрапити від чотирьох до 54 мільйонів кубометрів води. Тому, швидше за все, на початковім етапі будівництва Імхотеп як мінімум тричі змінював форму піраміди, щоби досягти накресленого ним ідеалу.
Окремо медіаагенція «Останній Бастіон» нагадує своїм читачам про те, як нещодавно науковці знайшли прихований коридор у Великій піраміді Ґізи. За словами офіційних осіб, відкриття коридору може призвести до нових знахідок.
