НБУ знову програв Коломойському і Боголюбову судовий спір щодо рефінансу
09 жовтня Госпсуд м. Києва частково задовольнив позов ТОВ «Акватера» (кінцеві бенефіціари – Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов) до НБУ і Приватбанку та зобов’язав Приватбанк погасити заборгованість за кредитним договором №19 від 03.03.2009, укладеним між Приватбанком та НБУ, шляхом перерахування на рахунок Нацбанку коштів у повній сумі боргу.
Згідно з судовими матеріалами, в рамках договору НБУ надав кредити для Приватбанку на 7,7 млрд грн. Кінцевим строком повернення коштів було встановлено 23.12.2016. Приватбанк частково погасив заборгованість. На 01.08.2017 його борг перед НБУ становив 4,4 млрд грн.
Як забезпечення виконання Приватбанком боргових зобов’язань, зокрема, ТОВ «Акватера» передало в іпотеку Нацбанку нерухомість у м. Дніпро на вул. Чкалова, 27 (договірна вартість – 25 млн грн).
У лютому 2017 року Приватбанк повідомив НБУ про намір частково погасити заборгованість. Натомість заступник глави НБУ в листі до Приватбанку висловив позицію НБУ щодо неприпустимості зменшення обсягу відповідальності фінансового та майнових поручителів: на думку Нацбанку, це може негативно вплинути на спроможність Приватбанку досягти прийнятних умов реструктуризації корпоративного кредитного портфелю та структури забезпечення.
На кінець червня обсяг коштів Приватбанку в НБУ становив 7,67 млрд грн.
При цьому в серпні НБУ звернувся до ТОВ «Акватера» з вимогою сплатити борг Приватбанку у 30-денний строк, зазначаючи, що у випадку невиконання вимоги буде звернуто стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно.
Цитата з рішення суду:
«Отже, незважаючи на можливість та намір ПАТ КБ «Приватбанк» виконати свої грошові зобов`язання перед НБУ, останній фактично ухиляється від прийняття такого виконання та ініціює звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно позивача.
Твердження НБУ про набуття ТОВ «Акватера» права вимоги до ПАТ КБ «Приватбанк» у зв`язку із виконанням ним зобов`язання банку, не є рівнозначно набутим майном взамін праву власності на нерухоме майно, оскільки фактично матиме місце втрата права власності на нерухоме майно та набуття взамін нього права грошової вимоги до Банку, яке на відміну від вимог НБУ, не буде забезпеченим».
Контекст
Як писав Finbalance, 14 вересня Госпсуд м. Києва частково задовольнив позов ТОВ «Арлан» (кінцеві бенефіціар – І. Коломойський та Г. Боголюбов) та зобов’язав Приватбанк погасити заборгованість перед НБУ за кредитним договором №19 від 03.03.2009 шляхом перерахування на рахунок НБУ грошових коштів у "повній сумі заборгованості". ТОВ «Арлан» вказувало на бездіяльність НБУ, яка виразилася у неприйнятті від банку погашення боргів за згаданим вище кредитним договором №19 від 03.03.2009.
13 вересня Київський апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу НБУ на рішення Госпсуду м. Києва від 30.06.2017, яким було задоволено позов ТОВ «Агротермінал Логістік» до НБУ та визнано припиненим зобов’язання Приватбанку перед НБУ за кредитним договором №120 від 05.12.2014 на 996,1 млн грн, яке було виконане компанією «Агротермінал Логістік». У заставі по вказаному кредиту – зерновий термінал «Боріваж» (на підставі іпотечного договору №121 від 08.12.2014).
Суть цього конфлікту в тому, що кошти, які замість Приватбанку внесло ТОВ «Агротермінал Логістік», НБУ зарахував як платіж за іншим кредитним договором (№10 від 20.02.2015). НБУ таким чином намагався утримати в заставі зерновий термінал «Боріваж». Однак суд вказав, що це є порушенням прав майнового поручителя, а тому виніс рішення на користь ТОВ «Агротермінал Логістік».
11 вересня Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити позов НБУ до ТОВ "Агротермінал Логістік" (власник зернового терміналу «Бориваж») та Приватбанку щодо визнання кредитного договору №DNHSLOK271016 від 27.10.2016, укладеного відповідачами, удаваним і таким, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, а саме договору доручення по сплаті коштів в рахунок погашення заборгованості Приватбанку перед Нацбанком.
Відповідно до матеріалів Гопсуду м. Києва, ПАТ «Дніпроазот» (підконтрольне «приватівцям») звернулося з позовом до НБУ та Приватбанку про
- визнання незаконною бездіяльності НБУ щодо неприйняття від Приватбанку погашення боргу за кредитним договором №19 від 03.03.2009, укладеного між НБУ і Приватбанком;
- зобов’язання Приватбанку погасити в повному обсязі заборгованість за кредитним договором, у т.ч. шляхом сплати на користь НБУ коштів в сумі 4,34 млрд грн за основним зобов’язанням та 64,6 млн грн відсотків (всього – 4,4 млрд грн);
- зобов’язання НБУ прийняти від Приватбанку погашення вказаної заборгованості.
Як писав Finbalance, такий же позов до НБУ та Приватбанку – причому теж на 4,4 млрд грн – подало ПрАТ «Аеробуд» (кінцеві бенефіціари – Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов). Водночас ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (теж підконтрольне "приватівцям") у суді вимагає від Нацбанку прийняти платіж від Приватбанку (по рефінансуванню) на 2,6 млрд грн.
Згідно з судовими матеріалами, і «Дніпроазот», і ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", і ПрАТ «Аеробуд» були майновими поручителями Приватбанку по кредитам рефінансування, які він залучав у Нацбанку. Наразі ці підприємства – як і низка інших компаній «приватівців» - у судовому порядку домагаються розірвання іпотечних договорів та договорів застави майна. Це на фоні того, що на активи, зокрема, "Дніпроазот" та інших компаній «приватівців» суди накладали арешти за ініціативою Генпрокуратури (деталі див. тут і тут).
Як писав Finbalance, І. Коломойський подав кілька позовів до НБУ про розірвання договорів поруки. Причому розгляд однієї зі справ призначений на квітень 2018 року.
У кінці липня прес-служба Приватбанку в коментарі для Finbalance повідомляла, що погашені банком у 1-му півріччі 5,1 млрд грн кредитів рефінансування – це позики, які залучалися в Нацбанку ще до націоналізації.
«Формально відбулося скорочення зобов’язань І. Коломойського [за порукою, наданою для Нацбанку по кредитам рефінансування, - ред.], але лише за тими угодами, за якими заставою за зазначеними кредитами був портфель карткових кредитів клієнтів Приватбанку (за виключенням пов’язаних осіб та клієнтів, що мешкають у зоні проведення АТО), тобто зобов’язання самого банку. Порука І. Коломойського на момент націоналізації і наразі покриває 100% зобов`язань Приватбанку перед НБУ», - констатували в Приватбанку.
Раніше керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій у коментарі для Finbalance зауважував, що поки що єдиною зачіпкою для примусового стягнення державою заборгованості з корпоративних позичальників Приватбанку, яких НБУ пов`язує з екс-акціонерами банку, є особисте зобов’язання Коломойського по кредитам рефінансування.
"Але і там, думаю, все сумно. По-перше, не відомо, чи то зобов’язання взагалі дійсне (в останньому річному звіті банку про нього – ні слова). По-друге, я не бачу реального механізму такого стягнення. Згідно з постановою №259 про рефінансування, НБУ може стягнути заставу по рефінансу лише після стягнення коштів з коррахунку банку, після того, як тих коштів виявилося недостатньо. До того ж, щоб задіяти механізм стягнення, потрібно, щоб Приватбанк дефолтнув по рефінансу. А це вже якийсь абсурд – супернадійний банк у дефолті. Можливо, тоді його ще й проблемним треба визнавати", - зазначав О. Паращій.
Екс-глава правління Ощадбанку та нинішній глава правління «Української міжбанківської валютної біржі» Анатолій Гулей у коментарі для Finbalance припускав, що навряд чи І. Коломойський звертався б до НБУ з позовом щодо розірвання договору поруки по боргам Приватбанку по кредитам рефінансування, не маючи для того юридичних аргументів.
"Якщо той, хто взяв зобов’язання поруки, хоче відізвати свій підпис, то, швидше за все, на сьогодні ця порука або не діє, або не є повноцінно функціональною, або вона в юристів викликає сумнів щодо можливості/необхідності виконання", - зауважував фінансист.
Юрист ЮФ Ervis Андрій Довбенко в коментарі для агентства "ЛігаБізнесІнформ" висловлював думку, що "стратегія Коломойського грунтується на тому, що умови з моменту укладання договору поруки змінилися"."Якщо вдасться довести, що він не брав би на себе поруку, якби знав, що банк націоналізують, позов цілком може бути задоволений", - зауважував правознавець.
У травні глава НБУ Валерія Гонтарева публічно заявляла, що Приватбанк хоче погасити борг по рефінансуванню, однак Нацбанк виступає проти цього, з огляду на ризик втрати права вимоги на активи, які в заставі по рефінансуванню. В. Гонтарева констатувала, що НБУ виступає за те, щоб відповідні активи були переведені як забезпечення під кредитний портфель Приватбанку (слід розуміти, під позики, які НБУ вважає інсайдерськими, - ред.).
У липні заступник глави НБУ Катерина Рожкова публічно розповідала про намір Нацбанку звертатися до майнових і фінансових поручителів Приватбанку з вимогою погасити заборгованість та звернути стягнення на заставні активи.
Нещодавно НБУ офіційно визнав, що на 01 вересня обсяг простроченої заборгованості Приватбанку перед НБУ становив 11,8 млрд грн (при тому, що в липні-серпні борг Приватбанку перед Нацбанком продовжував зменшуватися, хоча й повільніше, ніж було в 1-му півріччі).
За словами юристів та фінансистів, проблема для НБУ в цьому випадку полягає в тому, що перед тим, як висувати боргові вимоги до поручителів НБУ мав би визнанити Приватбанк проблемним, а то й неплатоспроможним.
Так, Олександр Паращій у коментарі для Finbalance констатував, що згідно з постановою №259, «НБУ може стягнути заставу по рефінансу лише після стягнення коштів з коррахунку банку та після того, як тих коштів виявилося недостатньо». «До того ж, щоб задіяти механізм стягнення, потрібно, щоб Приватбанк дефолтнув по рефінансу. А це вже якийсь абсурд – супернадійний банк у дефолті. Можливо, тоді його ще й проблемним треба визнавати», - зазначав О. Паращій.
Банківський юрист, екс-працівник Департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Олександр Ярецький уточнював, що відповідно до статті 75 Закону «Про банки і банківську діяльність», НБУ зобов`язаний віднести банк до проблемних, якщо банк не виконав вимогу вкладника або іншого кредитора, строк якої настав п`ять і більше робочих днів тому. Відповідно ж до статті 76 цього ж закону, НБУ так само зобов’язаний визнати банк неплатоспроможним у випадку невиконання банком протягом п’яти робочих днів поспіль двох і більше відсотків своїх зобов’язань перед вкладниками та іншими кредиторами після віднесення банку до категорії проблемних.
«Тобто в обох випадках це зобов’язання, а не право регулятора, хоча на практиці були випадки, коли регулятор нехтував таким зобов’язанням, посилаючись наприклад, на наявність судового спору між банком та клієнтом з цього приводу, або роблячи вигляд, що йому нічого невідомо про наявність заборгованості. Очевидно, що в даному випадку таких підстав не виконувати пряму вимогу закону не має, оскільки сам НБУ і виступає кредитором банку, а наявність боргу сторонами не оскаржується», - зауважував юрист у коментарі для Finbalance.
За словами О. Ярецького, «залишається сподіватись, що банк все ж таки погасив вищевказаний кредит рефінансування в межах строку в десять робочих днів, або сторони домовились про його пролонгацію на наступний строк».
