Нескорений Кавказ: Ісхак Абуков і боротьба за закони шаріату
Джихад проти імперії: як Ісхак-ефенді об'єднував народи Кавказу.
Вторгнення російських військ на Кавказ зустріло активний опір з боку гірських народів, які не збиралися так просто підкорятися кафірам. Об’єднуючись у великі й малі загони, горці нападали на зведені російськими військами укріплення на своїй землі.
Одним із лідерів джихаду проти російських загарбників був Ісхак Абуков — головний ефенді Кабарди. Точна дата його народження невідома. Походив він із роду Абукових — спадкових абазинських аристократів.
Ісхак-ефенді був одним із тих, хто активно поширював закони шаріату на території Кабарди та Карачаю й об’єднував горців проти російських загарбників під прапором газавату.
Крім того, він докладав зусиль для координації дій з іншими лідерами муджахідів Кавказу. Зокрема, вів листування з шейхом Мансуром (Ушурмою), який на той час очолював чеченських і дагестанських муджахідів.
Ісхак-ефенді запрошував шейха Мансура до Кабарди для проведення шури амірів муджахідів Кавказу на річці Баксан.
Після полону шейха Мансура у 1791 році Абуков продовжив активно поширювати й зміцнювати закони шаріату в Кабарді.
Очоливши шаріатський рух разом із кабардинським князем Аділь-Гіреєм Атажукіним у 1790-х роках, Ісхак-ефенді боровся за скасування створених російським урядом судових органів, родових судів і родових розправ.
Після вторгнення до Кабарди російських військ у 1799 році для встановлення підконтрольних органів судової влади Абуков разом з Атажукіним та іншими відданими прихильниками був змушений на певний час перебратися за Кубань.
У 1806 році аміри шаріатського руху домоглися ліквідації кафірських судових органів і запровадження в Кабарді шаріатських судів (мехкеме).
Генерал-майор Дельпоццо у 1808 році писав: «Ефендій Ісхак найбільше намагався своєю побожністю під виглядом виняткової доброчесності привернути до себе народ. І настільки майстерно досяг бажаної мети, що за короткий час зумів удосконалити весь кабардинський народ у магометанському законі.
Нині багато узденів, яким уже майже 40 років, навчаються татарської грамоти, щоб розуміти Коран! Він довів до того, що всі змінили звичаї: замість колишніх коротких черкесок почали носити довгі. На шапки наділи чалми, відпустили бороди, перестали пити вино, курити й нюхати тютюн та не вживали в їжу худобу, забиту не руками мусульманина».
Ісхак Абуков-ефенді, який усе життя вів джихад заради звеличення Слова Аллаха на цій землі, помер у 1807 році під час епідемії чуми. Нехай Всевишній Аллах прийме його шахаду (іншааллах).
Народ, який не знає своєї історії, легко піддається керуванню, і ворог може нав’язати йому будь-які хибні та чужі ідеали. Ми зобов’язані пам’ятати, за що вмирали наші предки протягом понад ста років.
