Новий тренд у школах Європи - вивчення української мови
Після повномасштабного нападу росії на Україну чимало українських родин із дітьми вимушено переїхали за кордон.
Тепер понад 5 млн українців перебувають на чужині. За даними ООН, на кінець 2024 року понад 1,2 млн громадян України перебувають у Німеччині й майже мільйон – у Польщі. Зростання української громади спричинило зміни в системі освіти, зокрема щодо викладання мов, а також (неочікувано) викликало інтерес до української мови серед місцевого населення.
За інформацією посольства України в Польщі, нині у польських школах навчається близько 250 тис. українських учнів.
При цьому в Польщі немає шкіл із повністю українською мовою викладання. Водночас існують заклади, де значна частина предметів викладається українською – це школи для національних меншин у Гурово-Ілавецькому, Перемишлі та початкова школа в Бартошицях.
Для дітей громадян України також працюють освітні осередки з бінарними програмами, де навчання поєднує польську та українську мови. Повністю україномовні програми без державної ліцензії не допускаються польським законодавством, тому такі школи формально не входять до освітньої системи країни.
У березні 2025 року Міністерство національної освіти Республіки Польща ухвалило рішення про впровадження сучасних програм вивчення української мови як другої іноземної для польських шкіл. За даними польського Міносвіти, понад 150 місцевих шкіл запровадили українську мову як другий іноземний предмет.
Для цього розроблено спеціальні програми, які було презентовано 23 серпня в Українському домі у Варшаві. Їхній автор, доктор Павло Левчук з Інституту славістики Польської академії наук, розповів у коментарі Укрінформу, що програми є комплексними, узгодженими з європейськими стандартами CEFR (Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти) та відповідають вимогам польської базової програми. Пропонуються два рівні: A1 для 7–8 класів і A2–A2+ (до B1) для ліцеїв.
Вони спрямовані на всіх учнів – і польських, і українських. Цільовий рівень A1 створено так, щоб підходив для учнів, які починають навчання з нуля. Для українських учнів можливе підвищення рівня після відповідного тестування їхніх мовних компетенцій.
«Система оцінювання побудована відповідно до польських стандартів, із включенням самооцінки на кожному етапі навчання. Зокрема звертається увага на вміння писати українською мовою. Акцент зроблено на можливості модифікації програми під рівень групи – для українців із вищим рівнем можна використовувати українські підручники або адаптувати програму», – розповідає Павло Левчук.
За його словами, процес розроблення програм супроводжувався низкою викликів. Зокрема, юридично другу іноземну мову можуть обирати батьки через заяву, але на практиці до цього бракувало навчальної програми. Тож стратегічно важливо було створити готовий документ, який забезпечить реальну можливість вивчати українську як другу іноземну.
Ще однією перепоною був кадровий дефіцит – необхідно було створити реєстр викладачів, які відповідають польським вимогам (закінчивши філологію або маючи диплом із країни, де українська є державною, плюс педагогічний курс). На сьогодні вже зібрано базу, де понад 100 таких фахівців.
Третя проблема – відсутність відповідної програми з української як іноземної для дітей, адже МОН України поки що ухвалило Стандарт з української як іноземної лише для дорослих.
Також Павло Левчук зазначив, що створення освітніх програм було продиктовано гострою необхідністю: сьогодні українські діти в Польщі дедалі більше користуються латиницею й ризикують втратити зв’язок із рідною мовою та культурою.
«Моя головна мета – забезпечити реальну інтеграцію та водночас зберегти ідентичність, зробивши українську мову невіддільною частиною навчального процесу. Щоб полегшити цей шлях, я зробив програми доступними для всіх вчителів через формат Open Access», – сказав Левчук.
Науковець додав, що не планує вдосконалювати або розширювати програми з вивчення української в Польщі в майбутньому. Натомість до нього звернулися вчителі з Італії з проханням адаптувати ці програми до італійської реальності.
Впровадження української мови як другої іноземної у Польщі високо оцінили в Українському домі у Варшаві, вітаючи таке рішення та називаючи його важливим кроком для українських учнів. Це дає їм можливість підтримувати контакт із рідною мовою, демонструє прихильність польського уряду до українських організацій і підтверджує важливість діалогу між владою та громадянським суспільством.
Експерт Українського дому Олександр Пестриков наголосив, що це, ймовірно, вперше, коли українська мова викладатиметься систематично як іноземна в школах іншої країни.
Щоб діти могли вивчати українську мову в польській школі, батьки повинні виконати кілька кроків: написати заяву про вибір української мови як другої іноземної, передати її до секретаріату школи та отримати копію з підписом і печаткою.
Якщо збереться група зі 7–9 учнів, директор школи може ухвалити рішення про запровадження курсу. У разі відмови шкільне керівництво має офіційно пояснити причину, а батьки можуть обрати вчителя для самостійного навчання з бази, яку зібрав Павло Левчук.
Запровадження української мови як іноземної у Польщі – чіткий сигнал, що українська дедалі більше стає міжнародною мовою. Російська, яка раніше домінувала серед слов’янських мов у польських школах, втрачає своє значення. Це не лише підтримка української громади, а й інструмент протидії російським наративам у Європі.
Як розповіли Укрінформу в посольстві України в Німеччині, за даними Конференції міністрів освіти, станом на ІІ квартал 2025 року в Німеччині перебуває 227 349 українських дітей та підлітків до 18 років. З них 226 743 навчаються у шкільних закладах країни. Різниця пояснюється тим, що частина дітей навчається лише в українській онлайн-школі. Багато учнів поєднують навчання в українській онлайн-школі та німецькому офлайн-закладі.
Першою пілотний проєкт із вивчення української мови як другої іноземної у німецьких школах запровадила земля Гессен у 2022 році. Нині там функціонує 20 таких шкіл. Інші землі спостерігають за розвитком цієї ініціативи. Водночас дві федеральні землі – Берлін і Гамбург – готуються до запровадження дисципліни. Впровадження предмета залежить від запиту батьків та дітей, а також від готовності земельного уряду фінансувати проєкт.
Як зазначається у соцмережах Посольства України в Німеччині, українські школярі в Берліні та деяких інших землях можуть вивчати українську як успадковану мову або мову походження (Erstsprachenunterricht, ESU).
Окрім суботніх шкіл, де навчання ведеться українською мовою, у Німеччині функціонує українська школа SchlaUA в Мюнхені, що викладає за українською освітньою програмою, затвердженою МОН України.
Важливим кроком стала інституціоналізація у 2024 році Німецько-української школи Берліна, яка розпочала роботу у 2022 році. Ця школа пропонує білінгвальну програму, розроблену у співпраці з Міжнародною українською школою. Деякі предмети, як-от українська мова та література, історія України, хімія, фізика, біологія, викладаються українською; математика – українською та німецькою; решта предметів – німецькою. Школа видає учням німецький та український державні атестати.
Посольство вважає збереження національної ідентичності українських дітей одним із пріоритетів своєї гуманітарної роботи. Дипломати тісно співпрацюють із освітніми установами та українськими освітянами, поширюють ідею запровадження української мови як другої іноземної чи мови походження, забезпечують шкіл українською навчальною літературою та залучають освітян до гуманітарних проєктів.
Цим і іншим ініціативам для забезпечення освітніх потреб українців у Німеччині присвячені виступи посла України Олексія Макєєва перед Конференцією міністрів освіти ФРН. Такі зустрічі відбулося вже три, остання – у червні 2025 року.
Вивчення української мови в Європі демонструє стійкий тренд, який підтримується як українською громадою, так і урядами країн. Досвід Польщі та Німеччини показує, що українська викликає інтерес для вивчення серед європейської молоді.
Попереду ще стоїть завдання – завершити розроблення стандартів української як іноземної для дітей та створити систему сертифікації. Проте членство України в Європейській асоціації екзаменаційних рад з іноземних мов (ALTE) та робота над міжнародними екзаменаційними стандартами дають позитивні сигнали.
Отже, українська мова дедалі впевненіше займає своє місце в європейському освітньому просторі, стаючи мовою майбутнього для нових поколінь. На жаль, не завжди на території України мова користується належною повагою.
