Однією рукою Зе-команда торочить про мир, іншою — свідомо дискредитує ЗСУ
«Слуги урода» очорнюють наших захисників не для «здачі» України ворогу. Вони прагнуть повного контролю над військом задля утримання влади.
Найгірше, найогидніше, найнебезпечніше та абсолютно самовбивче під час війни на знищення у твоїй країні — це дискредитація військових. Навіть, якщо ці військові наразі не у лавах ЗСУ, і навіть, якщо вони роблять, говорять, вподобають у соціальних мережах те, що комусь може не подобатись, не сприйматись тощо.
Дискредитувати військових, особливо тих, хто від 2014 року відстоює нашу державність, тих, хто 2022-го зупиняв навалу на країну, Героїв України, які стали й назавжди залишаться символами українського опору у російсько-українській війні 2014-... років — це грати проти України, а отже, на руку ворогу.
Можна (і нормально!) критикувати владу, контролювати їхню діяльність: закони, які вони ухвалюють, політику (внутрішню і зовнішню), яку вони проводять. Можна (і потрібно!) вимагати від влади відповідей, комунікацій, реформ, призначень, виконання своїх обіцянок/обов'язків тощо.
Але не можна критикувати (що під час повномасштабної війни дорівнює дискредитації) військових. Особливо — це неприпустимо робити цивільним, ще й публічно.
Це пряма загроза та підрив національних інтересів України. Ось на це мала б працювати військова цензура (якої у нас нема): на боротьбу з дискредитацією військових, а не з опозиційними владі каналами та блоґерами.
Проте виходить так, що наша влада очолює операції із дискредитації ЗСУ. А всім, хто цим займається (свідомо працюючи на владу у дискредитуючих кампаніях чи ні), варто б уже роздати медальки, бо вони прям дуже стараються... медальки імені Мар'яни Безуглої!