«Охматдит» під ударом терористів: Ізраїлю можна, а РФ ні?
Сирія, Україна, Ґаза (ширше — Палестина)... Що поєднує ці чужі одна одній країни? Вочевидь варварський терор дикунів із ракетами й дронами.
Аналіз відео, здійснений американським дослідницьким Інститутом імені Роберта Лансінґа доводить: ракета типу Х-101 цілеспрямовано потрапляє у будівлю лікарні. Очільник моніторингової місії ООН із прав людини в Україні пан Даніель Белл також підтвердив, що в «Охматдит» прилетіла саме російська ракета.
Американські фахівці окремо дослідили супутникові знімки щільнозаселеного місця трагедії. Наголошено, що командування окупаційно-терористичного контингенту РФ свідомо ухвалювало рішення про удар за заданими координатами задля неминучої появи сотень жертв серед цивільного населення.
Жахлива комбінована атака на медичні установи є частиною тактики повітряного терору, яку роками застосовує Кремль. Спершу її апробовано на волелюбному населенні Чечні у 1999-2003 роках, а потім (починаючи від 2015 року) у Сирії.
Марні спроби ООН запобігти ударам, надавши РФ координати лікарень, щоб уникнути «помилкових атак», призвели до зворотного: окупанти стали точніше бомбардувати медичні установи та центри біженців. Їх усіх безпідставно затавровано «терористами».
У значно більших масштабах московити відпрацювали тактику масових вбивств «килимових бомбардувань», руйнування лікарень, пологових будинків, базарів, шкіл, мечетей, житлових будинків в Ічкерії. Тоді на позір демократичний, а насправді продажний Захід заохотив Кремль тероризувати чеченців.
Після нещодавнього ракетного удару РФ по «Охматдиту» й пологовому будинку «Isida/Adonis», що призвів до великих жертв, очікувано пролунали обурені звинувачення на адресу Москви з боку західних лідерів. Однак ці звинувачення та обурення втратили колишню вагу та цінність; та й сам тон заява виявився якимсь бляклим і млявим.
Президент-невдаха Джозеф Байден лише зауважив, що удар по дитячій лікарні «стали жахливим нагадуванням про жорстокість РФ». Та невже? А раніше таке було і, можливо, саме США посприяли цьому неконтрольованому жахові на Сході Європи?
При цьому Вашинґтон, як і раніше, відмовляє Києву у праві завдавати ударів у відповідь по ворогові американською зброєю вглиб території РФ. Білий дім і Пентаґон як чорт ладану бояться якоїсь ескалації.
Схожі слова обурення й засудження пролунали від послів Італії та Німеччини. Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс назвав російський удар по дитячій лікарні у Києві «боягузливим нападом», а посол США пані Бриджит Брінк обмежилася сентенцією, що «її думки з дітьми та сім'ями загиблих».
Як би сумно це не звучало, але демонстративний терористичний акт РФ (уже не перший, згадаймо знищення авіабомбою пологового будинку в Маріуполі у березні 2022 року — прим. ред.), спрямований проти «Охматдиту», ніяк не змінив спільне тло навколо вчинених Кремлем злочинів. У Москві знущально заявили, що «не мають до бомбардування лікарні жодного відношення, бо ніколи не атакують цивільні об'єкти».
Кремль у своєму фірмовому стилі звинуватив в ударі... саму Україну (ну, а кого ж іще, не брати ж окупантам і терористам на себе відповідальність)! Виникає природне питання: у чому причина такої млявої реакції Заходу на атаку і чому звинувачення на адресу Росії більше не мають колишньої ваги?
Відповідь очевидна, проте зауважимо лише на двох важливих пунктах, про які спромоглося написати британське видання Financial Times:
- по-перше, російська ракета Х-101 має безліч західних компонентів;
- по-друге, різанина у Ґазі, вчинена сіоністською державою Ізраїль за підтримки США.
Наляканий російською «ядерною дубиною» Захід (політики та урядовці) розповсюджує ідею про «право Ізраїлю на самозахист». Все це й створило те тло, про яке з самого початку попереджало видання «Останній Бастіон».
Відверта співучасть США і ЄС в етнічно-релігійних чистках на палестинській землі та фанатична сіоністська пропаганда у ЗМІ не лише підірвали основу звинувачень на адресу РФ, а й de facto легітимізували будь-які воєнні злочини Кремля в усій Європі. Ситуація до банальності проста: чому Ізраїлю (який, мовляв, захищається) можна масово вбивати мирних жителів у Палестині, а росії (яка теж «захищається») цього робити не можна!?
При цьому Москва поводиться більш «соромливо», ніж спантеличена сіоністська банда з Тель-Авіва, яка всі свої злочини ретельно документує і хвалячись різаниною, викладає на огляди людства. На відміну від єврейських дітовбивць, російські дітовбивці не зізнаються в скоєному, дотримуючись, так би мовити, «етикету».
Американська допомога Ізраїлю для винищення корінних мешканців гази відкрила путінському режимові «широку дорогу», розв'язавши руки для завершення горезвісного «остаточного українського питання». У Кремля нині немає жодних обмежень на будь-яке злодіяння, яке спаде йому на думку; і на Заході про це чудово знають.
Тому на Україну (якою керує каґал Зеленського — поціновувачів єврейської держави) чекають важкі часи. Та, можливо, на Печерських пагорбах нарешті зрозуміють, що подвійні стандарти у ставленні до Москви й Тель-Авіва — це смертельна небезпека, передусім для самого українського народу.
Адже підпорядкування інтересів своєї країни забаганкам партнерів й іноземних кредиторів, навіть найвпливовіших, рано чи пізно обернеться неприйнятними втратами. Цей факт доводить уся новітня історія України, починаючи від 24 серпня 1991 року, як от добровільно-примусова відмова від ядерної зброї та парку стратегічної авіації.
Вітчизняній владі час змінити свою позицію щодо ізраїльсько-палестинської війни, адже очевидно, що це безпосередньо порушує питання існування української держави. Необхідно жорстко відмежуватися від виправдання різанини палестинських дітей, заявити про категоричну неприйнятність будь-яких форм подвійних стандартів, здійняти прапор моралі й справедливості, позбавившись статусу клієнта Заходу.
Україна має всі шанси стати лідером Європи, державою, яка вдихне нове життя в європейську цивілізацію, що розкладається від лицемірства, боягузтва та співучасті у тяжкому злочині проти людяності, яке коять сіоністи на Святій Землі. Важливо зрозуміти, що перемозі на полі бою передує перемога на полі моральних принципів, людяності, справедливості та захисту гноблених; без усвідомлення цього Україна має вічну роль пішака, яку розставляють і рухають у потрібному їм напрямку як партнери, так і вороги.
Тим часом медіаагенція «Останній Бастіон» повідомляла, що ракетно-дроновий удар по київських лікарнях і військових об'єктах був точно розрахований як ціла низка «меседжів» від путіна світові. Йому відрито підігрують українські блохери.
