Операція «Евакуатор»: свій до свого по своє
Навіть тоді, коли не очікуєте на диво — воно стається. Українці простягають руку помочі українцям у скрутний час і несподіваних місцях.
Красномовним доказом слугує випадок із волонтерами Світланою Німець і Миколою Кирічевським, передає медіаагенція «Останній Бастіон». Під час негоди на одній із доріг Січеславщини у них заглух транспортний засіб, який прямував до Пирятина.
Команда доброзичливців і благодійників якраз поверталася з фронту після відвідин наших захисників на передовій. На щастя, людяність і доброта на тлі війни не випарувалися, тому волонтерам допоміг їхній колега.
«Ще пару годин і дасть Бог ми нарешті доберемося додому. Так сталося, що в Дніпрі наш бус вийшов із ладу, а ще ж і лафет тягли з військовою автівкою. Хлопці намагалися зремонтувати своїми силами, проте нічого не вийшло. Ми були в розпачі, бо додому залишалось понад 300 км... Думали, що робити далі.
Тож, зателефонували Ігорю Синенку, який за 20 хвилин все «розрулив», запропонувавши два варіанти. Перший — машину на СТО, а нас поселить у готель, другий — евакуатор і додому; до речі, все це за його кошт... Тож ми вибрали другий варіант, і попри те, що дощ ллє як із відра через пару годин ми будемо вдома. Безмежно дякуємо панові Ігорю за людяність, доброту і допомогу», — заявила Світлана Німець.
Втім, медіаагенція «Останній Бастіон» закликає згадати читачів про те, як полтавські школярі передали гуманітарний вантаж фронтовикам ЗСУ. Українські діти — майбутнє Української нації та Української держави.
