Польський економіст українцям: Раджу не відкривати ринок землі для іноземців
Захоплення землі великими холдингами матиме вкрай негативні наслідки.
Нинішні реформи земельного законодавства є небезпечними для українського села та країни в цілому. Особливо руйнівним може стати продаж земель іноземцям – після проведення відповідного референдуму.
Про це в інтерв'ю заявив польський економічний аналітик Маруш Патей.
На питання «Чи є, на вашу думку, загроза, що після позитивних результатів голосування вся земля буде скуплена за безцінь великим бізнесом з огляду на війну і кризу?» Патей відповів:
«Так, якщо держава не подбає про створення сильної інституції, що регулює земельний ринок, то така загроза існує. При відсутності такої інституції держава не зможе якісно боротися з практикою утворення монополій. Надмірна концентрація землі в одних руках призведе до патологій, які будуть шкідливими не лише для українських споживачів, але й для українського села. Необхідно подбати про те, щоб на ринку землі не з’являлося земельних монополій».
На думку фахівця, розвиток крупного землекористування створює в Україні ситуацію, близьку до тієї, що існувала в радянські часи.
«Захоплення землі великими холдингами призведе до утворення залежних структур, відомих з часів, коли земля знаходилась у власності державних господарств, а село було сировинною базою для отримання працівників сільськогосподарського сектору, а не місцем, де живуть фермери-землевласники. На мою думку, варто обмежити розмір фермерських господарств до 500 гектарів», – сказав Маріуш Патей.
«Вважаю, що розвиток родинних господарств був би дуже корисним для відродження соціальної інфраструктури села, так званого фермерського класу. Фермерський клас, який займався б власним господарством, також активно підтримував би українізацію держави», – додав фахівець.
Патей переконує українців: якщо потреба в участі іноземців в ринку землі все ж існує, наприклад, через дефіцит капіталу, то варто обмежити можливість покупки землі іноземцями до 10-20 гектарів і лише в тих районах, де є очевидний дефіцит капіталу.
Як приклад виваженого підходу до ринку землі Патей наводить власну країну.
«Земля у Польщі коштує дорожче, ніж у Франції чи Фінляндії десь від 2012 року, але закони і контроль є ліберальнішими. У Польщі за нагляд і контроль над ринком землі відповідає Державний Осередок Підтримки Фермерства. Осередок має право заблокувати продаж, перекупити землю, а також право першості в її покупці, коли йдеться про більше, ніж 1 гектар», – розповів польський економіст.
Патей наголосив на необхідності мати правильне стратегічне розуміння сільського господарства:
«Треба, однак, пам’ятати, що сільське господарство це не та галузь, яка сильно впливає ВВП держави. Галузі, що мають великий вплив на ВВП це ті, в яких основним компонентом є професійні знання, зокрема такі, як літакобудування, космічна галузь, біотехнологічна, а також ІТ. Сільське господарство, передусім, є гарантією харчової безпеки держави і з цієї точки зору є важливим».
Наприкінці інтерв'ю Маріуш Патей ще раз наголосив на значенні фермерства у житті держави і суспільства:
«Як вже згадувалося вище, дуже важливим є суспільний контекст. Фермерство – це не лише бізнес, а й стиль життя. Козаки не лише харчувались, обробляючи землю, але й захищали її. Вважаю, що зараз є чудова можливість передати землю тим, хто зацікавлений розвитком і веденням індивідуальних фермерських господарств. Наприклад, можна надавати землю у володіння ветеранам АТО/ООС, що було би своєрідним поверненням до козацьких традицій, при збереженні мораторію на її продаж строком 5 років».
«Раджу не відкривати ринок для іноземців, не маючи механізмів контролю ринку землі і поки не буде створено екосистеми, що спирається на українську приватну власність», – ще раз закликав українців польський фахівець.
