Полтава, листопад 1917-го…

7 листопада (25 жовтня за старим стилем) виповнюється чергова річниця Великої Жовтневої революції, яку останнім часом називають «більшовицьким переворотом». У радянських підручниках з історії зазвичай писали про «тріумфальну ходу радянської влади» після жовтневого збройного повстання у Петрограді. Але чи так це було насправді?

Про те, що відбувалося у ті дні в Полтаві, засвідчують записи лікаря Олександра Несвіцького, який вів особистий щоденник. Його через багато років було випадково знайдено, рукопис придбав Державний архів Полтавської області й у 1995 р. видав окремою книгою під назвою «Полтава у дні революції та в період смути 1917-1922 рр.».

Звісно, записи О.Несвіцького – це типово обивательський погляд на події, але тим і цікавий цей щоденник, що, як сказали б тепер, його автор не є політично заангажованим.

Ось уривок із цього щоденника, що охоплює період з кінця жовтня до кінця листопада 1917 року (дати подаються за старим стилем).

27 жовтня. Чутки, що в Петрограді влада перейшла до рук більшовиків. Люди бояться заворушень. Учні розпущені по домівках. Винний склад охороняється юнкерами Віленського училища з кулеметами. Від Ради революції вийшло звернення до всіх громадян: «Граждане! В Петрограде происходят события величайшей государственной важности. Ввиду этого на состоявшемся вчера заседании Губернского исполнительного комитета Совета рабочих и солдатских депутатов и принято постановление об образовании Совета революции из представителей всех демократических организаций, задачей которого является соблюдение революционного порядка в городе и губернии до получения директив из центра и забота о том, чтобы не нарушался правильный ход предвыборной кампании. Совет революции обращается ко всем гражданам с призывом спокойно ожидать развития событий, имея полную уверенность, что Совет, опираясь на все сознательные активные силы рабочих и солдат, на весь гарнизон в полном составе, обеспечит безболезненное развитие событий в городе и губернии. Во всех учреждениях — общественных, государственных, во всех учебных заведениях и прочих занятия должны происходить нормальным порядком. Граждане, не верьте слухам о готовящихся беспорядках, погромах и проч. Знайте, что такие слухи распространяются врагами народных прав и свободы».

Такса візникам (27 жовтня затверджена Думою): на ст.Полтава-Південна пара - 4 руб, одиночна - 3 руб; зі ст .Полтава-Південна: пара - 5 руб, одиночна - 4 руб; на ст . Полтава-місто: пара - 3 руб, одиночна - 2 руб. 50 коп. За годину по місту - 4 руб. і 3 руб. 50 коп, за третього пасажира - 1 руб., за подачу не більше 3-х кварталів – 80 коп.

28 жовтня. Очікували розгром винного складу. Вжито заходів охорони. Революційна рада обрала начальником гарнізону і емісаром дезертира Криворотченка.

30 жовтня. Що робиться в Петрограді та Москві, невідомо.

31 жовтня. Рада робітничих депутатів опублікувала повідомлення, розклеєні по місту, про те, що 2 з'їзд Рад у Петрограді вирішив передати владу в руки Рад. Тимчасовий Уряд заарештовано. Робітникам будуть дані землі поміщиків, монастирів. Губернський комісар Левицький, що заміняв губернаторську владу, зник. Влади немає, втекла! Хороша адміністрація!

4 листопада. У Віленське училище з'яви-лися депутати від саперного батальйону з пропозицією перейти на їхній бік, якщо ж не погодяться, то сапери будуть громити училище. Юнкери відповіли, що вони підпорядковуються Українській Раді. Пуд дров - до 2 руб. Днями революційна Рада запропонувала директору Кадетського корпусу очистити приміщення для солдатів. Директор відмовив, зважаючи на неможливість виселити 500 кадетів, яким нікуди дітися.

5 листопада. 50 солдатів зробили обшук у Кадетському корпусі, шукали кулемети.

10 листопада. У 3 години на майданчику перед готелем Воробйова буде виголошений «Універсал Ради» про оголошення України федеративною республікою. Революційна Рада усунула з посади начальника гарнізону генерала, і призначила на його місце прапорщика Прокопенка.

12-14 листопада - вибори в Установчі Збори. Місто поділено на 4 виборчі дільниці. Виборчі конверти вручаються там же, де проходять вибори, а не розсилаються по будинках. По місту їздять автомобілі з червоними прапорами і з музикою.

12 листопада. На дачу до колишнього директора Кадетського корпусу М. Попова в Гетьманському провулку на Кобищанах з'явилися одягнені в офіцерську форму грабіжники, зажадали гроші та речі, обшукали, забрали все дочиста, взяли його коня і поїхали, забравши речі.

13 листопада. Київська Рада вводить у Полтаву український полк. Ймовірно, саперний батальйон відправлений назад у Миргород.

15 листопада. Рада Революції постановила зняти з посади прокурора окружного суду Дубровіна та всіх судових слідчих. Прокурор відмовився від здачі справ. Виборців в Установчі Збори було 47 500, 19 769 з'явилося на вибори, тобто 42%. У міській управі видавалися картки на отримання мануфактури. Нововведення таке вперше. До цього крамниці були зачинені.

17 листопада. На Новий базар з'явилися представники Ради робітничих депутатів і конфіскували на товкучці казенні речі, продані солдатами-саперами. Солдати саперного батальйону стріляли в повітря. Утворилася паніка.

Місто скликало місцевих капіталістів, щоб вони дали місту до 1 січня 1919 року 500000 руб. без відсотків. Це потрібно на сплату пайків родинам воїнів. Дали. Отримано з Петрограда офіційний запит губернського комісара про стан управління в губернії. У ніч на 17 листопада розграбована шевська майстерня в інвалідному будинку на Шведській Могилі.

18 листопада. У ніч з 18 на 19 листопада погроми в клубах. О 2 годині ночі в клуби - громадський (в «Європейському» готелі) український і чиновницький з'явилися грабіжники і забрали у граючих гроші, годинники, кільця, обшукали їх і поїхали.

У Полтаву прибув з Брянська 2-й важкий артилерійський дивізіон - 600 солдатів, до 40 офіцерів. Солдати балотували командира дивізіону і не обрали, про що доповіли Раді робітничих депутатів, яка зажадала до себе командира і запропонувала здати посаду. Він здав її старшому офіцеру, але солдати призначили молодшого в чині.

21 листопада. У клубах Рада робітничих депутатів забрала за сприяння міліції з її начальником Свєтловим у Ходолія (доглядач будинку Кадетського корпусу) 1 500 руб, у адвоката Сіяльського - 2000 руб, в чиновницькому клубі зі столу взято 14000 руб. З'явилися вони буцімто з метою припинити азартну гру. Свєтлов заявив: «Нам гроші потрібні - ось виправдання. Доберемось до банків, а там і до приватних осіб». Багато розмов про «перемир'я», яке хочуть укласти влада з Німеччиною.

22 листопада. Солдати обікрали цейхгауз із казенними теплими речами, які винесли на товкучку. М'ясо: фунт - 80 коп, масло свіже - 9 руб, солоне - 6 руб. фунт.

Поблизу Миргорода священик Троцина Радою при єпископі позбавлений священнослужіння, після того як Рада робітничих депутатів призначила його комісаром у консисторію.

25 листопада. З приводу грабежу в клубах зверталися зі скаргою до Київської Ради, але безрезультатно. Скаржилися і на закриття друкарні. Рада наказала не закривати, але Рада робітничих депутатів не звернула на це уваги.

1 пуд сіна - 12 руб., вівса - 15 руб. Ходимо пішки, одні солдати роз'їжджають по місту.

27 листопада. Злодійства, грабунки тривають, грабують вночі, вечорами і вдень. Під'їхали на підводі до крамниці купця Альтшуллера, навантажили підводу товарами і вивезли. З'явилися на дров'яний склад і зажадали 28 000 руб., отриманих у цей день.

Біля судової міліції зібрався натовп з вимогою видачі 12 злодіїв, спійманих як зграя. Натовп увірвався, витяг і вбив одного злодія. Була викликана озброєна команда. Пролунали постріли, злодіїв перевезли в Червоні казарми, звідти у в'язницю.

Декрет народних комісарів, підписаний Леніним, про закриття окружних судів, судових палат, Сенату, адвокатури, світових суддів і т.п. 1 фунт чаю – 18 руб.

30 листопада. Розпущені по домівках семінаристи. Кинута бомба в Корпусному саду. Розпущені чоловіче і жіноче духовні училища. Переобрання членів Ради робітничих і солдатських депутатів.

Підготував Віталій СКОБЕЛЬСЬКИЙ.

Несвіцький Олександр Олександрович (21.07.1855, Кременчук — 16.04.1942, Полтава) — громадський діяч, лікар. Народився в сім'ї міського архітектора. Освіту одержав у Полтавській гімназії, Петербурзькій медико-хірургічній академії та Київському університеті. Протягом 1882—1902 рр. працював земським лікарем Кременчуцького повіту. В 1902 р. перейшов на посаду міського лікаря в Полтаву. Був членом конституційно-демократичної партії. Вів активну лікарську і громадську діяльність. Організував безкоштовну міську амбулаторію і керував нею близько 30 років. Потім завідував амбулаторією трикотажної фабрики. Загалом віддав подвижницькій лікарській праці 60 років життя, завоювавши глибоку повагу і щиру любов полтавців. У 1917—1922 рр. О. Несвіцький вів щоденник, який став важливим історичним документом часів революції й громадянської війни на Полтавщині. Помер на 87-му році життя в окупованій німцями Полтаві. Похований на Монастирському цвинтарі.