Призначати керівництво «Укрпошти» уряд буде у «ручному режимі»

Новий міністр інфраструктури Олександр Кубраков запропонував, аби керівника "Укрпошти" призначала наглядова рада без конкурсу. Уряд погодився, аргументуючи це тим, що конкурс іде по пів року, а цього часу немає.

У будь-якому випадку, конкурс тільки завадив би, бо міг би сплутати карти. Як це часто буває у випадку з Законом і Порядком, їх вирішили обійти для особистої зручності.

Насправді уряду не можна було погоджуватися на пропозицію Кубракова. Ось 5 хороших причин, чому:

По-перше, хочу нагадати, звідки в Україні взялися олігархи. Вони виникли завдяки виняткам. Колись не було ніяких олігархів, але потім для кількох людей влада створила особливі правила гри. Для них зробили ряд винятків, тоді як всі інші зобов’язані були грати за правилами. Так виникли олігархи, які не тільки мають величезні статки, а й мають гігантський вплив на владу.

Нова влада заявила, що бореться з олігархами. Але в чому суть цієї боротьби? Влада знову створює винятки. Складається враження, ніби вона хоче розчистити плацдарми та створити нових олігархів, але вже своїх.

По-друге, Закон і Порядок існують як раз для того, щоб їх дотримуватися. Повинен працювати єдиний підхід для всіх. Це збільшує прозорість роботи уряду й істотно знижує ризики корупції.

Тільки на основі єдиного підходу працюють великі системи. Це як залізничні вагони – вони повинні їхати по одній і тій же колії. Якщо у них будуть колії різних розмірів, поїзди не поїдуть. Уряд і управління держвласністю – це велика система.

Щоб аналізувати ефективність, потрібні єдині вихідні дані. Тоді можна порівнювати, скажімо, ефективність управління "Укрпоштою" та "Укрзалізницею". А значить, або всіх призначати по конкурсу, або нікого. А ще єдині правила гри створюють можливості для зростання. Якщо всі грають за правилами, починає вигравати той, у кого кращі ідеї та швидша реалізація. Тільки за єдиних правил можливі українські "Apple", "Samsung", "Tesla".

Навіть одне порушення загрожує ще більшими порушеннями. Україна і без того була успішною в підтасовуванні результатів. Ось і тепер, для особистої зручності, уряд зробив виняток. Але юридичною мовою, "виняток" називається прецедент. Варто призначити керівника "Укрпошти" без конкурсу, як підуть інші "винятки". В Україні достатньо державних компаній, на які важливо призначити досвідченого керівника без конкурсу.

По-третє, при цьому я не захищаю конкурси. В українській дійсності вони перетворилися на інструмент, за допомогою якого одна група людей проштовхує на посаді потрібні їй персони й відсікає конкурентів. Крім того, призначення за конкурсом ніяк не гарантує, що через місяць тебе не звільнять. А значить, це і є старе-добре ручне управління.

Ось чому конкурси не стали тим, чим повинні були стати – трампліном для призначення найкращих і найдостойніших. А значить, цей механізм можна скасовувати як неефективний. Але якщо скасовувати – то всюди.

Перефразовуючи класичну фразу, "закон поганий, але він закон". Хочете призначати без конкурсу – будь ласка, скасуйте конкурси для всіх. Тож я упевнений, що якість державного управління нічого не втратить.

По-четверте, чому саме для призначення або зняття Смілянського робиться виняток? Що в цьому менеджері (або його заміні) настільки унікального, щоб скасовувати конкурс? Може бути, це кулуарне призначення? Тоді ми говоримо про корупцію. Коментарі зайві.

По-п'яте, де звіт Смілянського уряду? Наскільки я пам'ятаю, тільки останнє його рішення (відключити термінали банків в помсту за те, що "Укрпошті" не дозволяють купити свій банк) гідно детального розбору. Чи мав він такі повноваження? Збігалося це рішення з інтересами держави? Чи потрібні санкції з боку Антимонопольного комітету?

Я бачу безліч таких аспектів діяльності "Укрпошти", які варто було б обговорити. Починаючи з доставлення пенсій у сільську місцевість закінчуючи KPI самої "Укрпошти". Тільки на основі цифр і фактів можна зробити висновок, чи ефективний Смілянський.