У чиновників різко зросли зарплати

Скільки платять прем'єрці Свириденко та хто з її підлеглих заробляє значно більше?

Кілька народних депутатів України ініціювали обмеження зарплат держслужбовців у 2026 році до 80 тис. грн. Це може зачепити тисячі чиновників, які очолюють департаменти, мають велику вислугу років та значний стаж. Зараз у системі оплати праці держслужбовців існують помітні перекоси.

Прем’єр-міністерка (за законом ця посада не є державною службою), яка має чи не найбільшу відповідальність, отримує значно менше, ніж, наприклад, один із заступників держсекретаря уряду. Ще більший перекіс — у зарплатах чиновників у Києві та регіонах.

Міністерство фінансів у своїй аналітиці показує рівень середніх заробітних плат чиновників, і після кожного оновлення даних це провокує новини з гучними заголовками про «захмарні» заробітки держслужбовців. Наприклад, дані за липень свідчать, що середня зарплата українського чиновника становила 62,6 тис. грн.

Втім, дані за вересень демонструють зниження до 59 тис. грн. Такі коливання — наслідок особливостей розрахунків, адже насправді зарплати так різко не змінювалися. Крім того, абсолютна більшість українських чиновників ніколи не отримувала зарплату на рівні 60 тис. грн.

Наприклад, зараз у Києві Міністерство фінансів шукає головного спеціаліста протокольного відділу. Це має бути українець із вищою освітою та знанням англійської мови. Зарплата — 29 184 грн. «Участь у підготовці пропозицій до Бюджетної декларації на середньостроковий період за бюджетними програмами Міністерства; участь у підготовці бюджетних запитів на середньостроковий період за бюджетними програмами Міністерства», — йдеться в описі вакансії. І це при тому, що в Мінфіні — одні з найвищих зарплат серед органів центральної виконавчої влади. Головний спеціаліст — фактично найнижча посада, старт кар’єри.

У Мінсоцполітики заступнику начальника відділу міжнародного співробітництва та протоколу пропонують 38 046 грн. І якщо для киян такі зарплати можуть здаватися невисокими, то регіональні чиновники можуть лише мріяти про такі доходи. Наприклад, Національна служба здоров’я України шукає в Одесі головного спеціаліста відділу роботи з надавачами медичних послуг. Оклад — 13 633 грн, а загальний дохід може становити близько 17 722 грн. Адміністратор у ЦНАП Деснянського району Києва може заробляти 17 043 грн.

Зараз на Єдиному порталі вакансій розміщено 1681 вакансію для чиновників. Серед них:

• лише 266 вакансій із зарплатою від 25 тис. грн;

• найбільша зарплата — 41,6 тис. грн (таку пропонують у прифронтових регіонах);

• зарплата понад 40 тис. грн — лише у 56 вакансіях;

• зарплата до 10 тис. грн — у 134 вакансіях (8% від загальної кількості);

• зарплата до 15 тис. грн — у 653 вакансіях (38,8%);

• зарплата до 20 тис. грн — у 1153 вакансіях (68,6%).

Якщо орієнтуватися на цю статистику, то щонайменше серед доступних вакансій абсолютна більшість пропозицій — із зарплатою до 20 тис. грн.

Щоправда, на деяких посадах дійсно можна заробляти значно більше ніж 60 тис. грн. Наприклад, у директорів департаментів в уряді оклади складають 70 689 грн — і це без урахування премій, які можуть бути близько 30%.

Найбільше чиновники заробляють у колегіальних органах влади. Зазвичай там немає роздутої штатки, але є більша частка «керівних» посад. Наприклад, у Нацкомісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), середня зарплата станом на вересень становила 87 тис. грн.

Середня зарплата у НКРЕКП за рік — 94,1 тис. грн.

На другому місці за рівнем зарплат опинилося НАЗК. Тут зарплата у вересні була навіть вищою, ніж у НКРЕКП (99,1 тис. грн), однак середня за 2025 рік склала 92,9 тис. грн.

На третьому місці — Антимонопольний комітет. У вересні тут у середньому заробляли 93,5 тис. грн, а середній показник від початку року — 86,8 тис. грн.

Апарат Верховної Ради опинився на четвертому місці (77,2 тис. грн від початку року; у вересні — 72,6 тис. грн).

П’яте місце за рівнем зарплат посіла Рахункова палата. У середньому за рік доходи тут становили 73,1 тис. грн, а у вересні — 72,3 тис. грн.

Цікаво, що серед посадових осіб найвищі зарплати отримують не прем’єр-міністерка та не міністри (ці політичні посади не є державною службою).

Наприклад, член НКРЕКП Костянтин Ущаповський торік у середньому отримував 264 217 грн, тоді як прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, як повідомили OBOZ.UA у Кабміні у відповідь на запит, у вересні 2025-го заробила лише 90 662 грн.

• Перший віцепрем’єр-міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у вересні заробив 90 545 грн;

• Віцепрем’єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка — 90 142 грн;

• Віцепрем’єр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба — 90 833 грн;

• Державний секретар Кабміну Костянтин Мар’євич — 97 743 грн.

А один із його заступників, Віталій Чапля, у вересні отримав навіть більше, ніж прем’єрка: його зарплата «на руки» становила 130 058 грн. «Секрет» таких виплат — вислуга років: надбавка за стаж склала понад 44 тис. грн. Чапля — учасник бойових дій. На посаду в уряд він був призначений у грудні минулого року, а до цього працював начальником оперативно-військового управління Державної прикордонної служби України.

Варто наголосити, що зарплати чиновників не можна розглядати окремо від ситуації на ринку праці загалом. У бюджеті на 2026 рік мінімальна зарплата встановлена на рівні всього 8 647 грн. Водночас у більшості вакансій учителям пропонують 15–16 тис. грн. Зарплати чиновників справді мають бути конкурентними, але недопустимо створювати значний розрив між оплатою праці держслужбовців та інших бюджетників. І в жодному разі зарплати чиновників не можуть бути вищими, ніж у військовослужбовців.