Російській зброї аналогів нема і ніколи не було
Адже головним інструментом, чи пак зброєю, країни-агресорки є багатомільярдна, шалена пропаганда людиноненависництва й українофобії.
На цьому факті наголошує вітчизняний військовий аналітик, оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко, передає медіаагенція "Останній Бастіон".
Як приклад він наводить провал застосування термобаричної вогневої системи ТОС-1А "Солнцепёк" в Україні під час теперішньої широкомасштабної фази російської воєнної агресії.
За словами пана Коваленка, російська пропаганда десятиліттями культивувала міфи про "не існуючі в світі аналоги" зброї, виставляючи вельми сумнівної ефективності зразки.
Тому, на превеликий жаль, в Азії та Африці у ці міфи не лише вірили, а й охоче закуповували російське озброєння, підгодовуючи валютою українофобський режим.
«Повномасштабна війна в Україні ж допомогла остаточно розвіяти безліч міфів про зброю, адже на ділі – у бою – вона виявилася досить посередньою функціональністю. Одним із таких міфів була важка вогнеметна система "Солнцепёк". ТОС-1А створювався в 1970-ті роки як грізна зброя, що була за своєю руйнівною потужністю, теоретично, наступною після тактичного ядерного, зберігаючи ознаки конвенційного озброєння.
Але, на папері все виглядало набагато красивіше та грізніше, ніж насправді. Однією з причин незадовільних оцінок поряд із військовими, – була затримка прийняття цієї системи на озброєння та запуск її серійного виробництва. Система завершила випробування у 1980-му, але перший стройовий екземпляр був випущений 1987-го!
Весь цей час ТОС-1А позиціювався російською пропагандою як зброя в радіусі впливу термобаричного боєприпасу, якого живе ніщо не виживає. Саме цей наратив і привертав увагу до системи. Але, як показала війна в Україні, вижити можна не лише в зоні впливу боєприпасу, а й навіть в епіцентрі вибуху, якщо дотримуватися стандартних вимог до укриття.
Якщо ж порівнювати ТОС-1А із ракетними системами залпового вогню (РСЗВ), то він за низкою показників поступається навіть БМ-21 "Град", не кажучи вже про "Ураган" або "Смерч". Наприклад, у той час, як площа ураження у БМ-21 "Град" 145 000 м², "Урагану" 426 000 м², а "Смерчу" 672 000 м² у ТОС-1А цей показник становить до 40 000 м². Саме – до, тобто, зовсім умовна дальність! Тому ця система ризикує або виявитися ураженою вогнем у відповідь далекобійної артилерії, або взагалі бути захопленою як трофей», – аналізує Олександр Коваленко.
Між іншим, "Останній Бастіон" нагадує читачам, що так званий "глобальний Південь" майже весь виявився проти РФ, котра вчиняє геноцид українського народу.
