Сеператизм чи відновлення пам’ятки?

Полтава – духовна столиця України, місто із славною минувшиною та великою культурною спадщиною . Однією із центральних подій у історії Полтави, безперечно, є Полтавська битва.

Цій події присвячені більшість пам’ятників Полтави, але за останні три століття ситуація змінилась. Нині немає Російської Імперії, є дві окремих незалежних держави, одна із яких, Росія, веде не оголошену війну проти нашої Батьківщини. Виходячи із цих подій природою є і цікавість до пам’ятників, які звеличують перемогу Російської зброї у Полтавській битві. Сьогодні в Полтаві бачимо багато прикладів того, як пам’ятники часів Імперії приймають українське «обличчя». Це і обеліск на місці стоянки Петра І, і низка інших. Та нашу увагу привернули не вони, а Сампсонівська церква, розташована навпроти Музею історії Полтавської битви. Тамтешнім мешканцям, та тим, хто часто проїздить повз церкву добре видно двоголового орла, який прикрашає екстер’єр абсиди церкви.

Від працівників ДІКЗ «Поле Полтавської битви» стало відомо, що ці орли з’явились на церкві у 2009 році, напередодні святкування 300-річчя Полтавської битви. Це і не дивно, адже головним спонсором проведення святкування була Росія, а про проросійські погляди тодішнього мера Полтави А.В. Матковського відомо давно і багато. Невідомо чи сама Росія фінансувала відновлення двох цих мозаїчних панно, чи це робили українські меценати, але факт залишається фактом, тодішня влада Полтави встановленням цих зображень добряче улестила самолюбство московських господ.

Попрацювавши із архівними документами та фотографіями було встановлено, що подібні до нинішніх орли були на першобудові Сампсонівської церкви, яку відкривали 1909 року. ЇЇ фотографії є у журналі «Нива» за червень того ж року. Це є беззаперечним фактом, і будь-які дискусії з приводу цього недоречні.

Питання у іншому. Тоді ж, у 2009 році Сампсонівську церкву було знято із балансу ДІКЗ «Поле Полтавської битви» та цілком віддано Московському патріархату Ні для кого не є секретом, що на сьогодні УПЦ Московського патріархату є тиловою зброєю та п’ятою колоною Росії у війні з Україною. Це підтверджує і той факт, що за бійців батальйону «Полтава», які від’їжджали воювати на Схід, прийшли молитися представники усіх конфесій, окрім УПЦ Московського патріархату. Митрополит Філіпп, до якого ми звернулись за коментарями щодо гербів на Сампсонівській церкві, говорити із нами на став. Тому виникає логічне питання: чиї інтереси відстоює особисто Філіпп та його церква. І чи потрібна Україні взагалі така «церква». Церква, у своїй основі повинна бути орієнтована на мир і нести добро. Що ж до представників цієї гілки православ’я саме сьогодні ми може сказати зворотнє.

Стосовно гербів та будь-яких зображень на церкві, окрім зображень святих, можна із впевненістю заявляти, що за уніфікованими церковними канонами їх наявність на спорудах культового, тобто духовного, призначення не бажана, і навіть, якщо ці герби були наявні на першобудові церкви, потрібно серйозно замислитись чи потрібні вони там сьогодні.

Дмитро Макуха