Що нам від спасіння господіна Навального? Здавалося би?

Доточувати перелік версій вибуху інформаційної бомби над землями розселення сусідського глибинного народу, який у переважній більшості все ще залишається «єдиним радянським», ми могли б хіба що у жанрі фантастичного попадансу. Відтак маємо приземленішу мету – корелювати справу російського опозиціонера Навального з українськими реаліями.  

Дивіться, як свідчить актуальне опитування їхнього «Левада-Центру», лише 15% тих росіян, котрі чули про отруєння, вважають неспростовною версію спроби влади Недопалка усунути політичного опонента хімічними методами. Версію, яка поставила на вуха увесь цивілізований світ!

У 20% взагалі проблеми зі слухом. І лише кожен шостий-сьомий – адекват!

Ще цікавішою є розкладка решти груп опитаних російськими соціологами. 30% відповіли: «Ніякого отруєння не було, це інсценування», 19% взагалі вважають маніпуляції ФСБ з «Новачком» і Навальним «провокацією західних спецслужб», 6% набачили «боротьбу всередині російської опозиції». Є й серед опитаних відсоток, який впевнений, що причиною вселенського скандалу з провалом тамтешніх штирлиців стало «випадкове отруєння жертви на фоні проблем з власним здоров´ям».

Що робить честь російському народові, так це відсутність соціологічної екзотики за участю Дарта Вейдера – міжгалактичні спецназівці до вбивства Навального, як не дивно, цього разу не причетні.

Гаразд, вірити чи ні розслідуванню The Insider та Bellingcat, справа кожного росіянина. Акцентуємося на іншому.

Кремль усім складом прес-служби вусаня Пєскова, конюшні Лаврова і обслуги президентського бункера пішов у тупу  «нєсознанку». Моль безапеляційно заявила: якби хотіли вбити, убили б.

Долю нещасного ідіота Костянтина Кудрявцева, який спросоння вибовкав незахищеним телефоном «пранкеру Навальному» усю схему підготовки і здійснення вбивства із гульфиком на синіх трусах включно, важко уявити – коли б не впав на тім´я довірливому ефесбешнику «льодоруб Троцького».

Та ж сама тупа «нєсознанка», збіг другий: про Оман, резиденцію дітям, Татарова, вчительське збагачення, брата Єрмака, дачу Венедіктової, епопею з «вагнерівцями», долю п´яти запитань до народу, весняні посадки, власну несосвітенну дурість у справі про вбивство Шеремета … у Зе ТЕЖ ЖОДНОГО СЛОВА.

Спростовуйте, добродії з 26,5%, котрі й сьогодні все ще б обрали Володимира Олександровича Зеленського президентом українського кварталу.