Шведські банди експортують убивць на замовлення з усієї Європи
Коли 2000 року було відкрито міст між Копенгаґеном і Мальмьо, його назвали «символом скандинавської єдності». Так поступово зникали кордони.
Але північноєвропейські держави можуть зіткнутися із хвилею злочинності, яка зараз шириться на південь через протоку Оресунн. До такого висновку дійшли британські журналісти із впливового видання The Times.
Владу (перш за все правоохоронні органи) Швеції звинувачують у тому, що вона експортує проблему бандитизму своїм сусідам, після того, як за минулі 4 місяці у Данії було заарештовано щонайменше 25 молодих підданих королівства. Цих мешканців Мальмьо та Стокгольму підозрюють у вбивствах на замовлення і вибухах.
Своєю чергою, влада Данії запровадила контроль на кордоні зі Швецією, приділивши особливу увагу Оресунському мосту, а уряд Норвеґії заявив, що шведські (суто за місцем перебування — прим. ред.) банди тепер діють у кожному норвезькому районі. Злочинні угруповання сформовані азійськими та африканськими нелегалами.
Міністр юстиції Данії Петер Гуммельґорд заявив, що сусіди Швеції страждають від «наслідків провальної імміграційної політики та політики кримінального правосуддя». Його норвезька колега — пані Емілі Енґер Мель — погодилася, хоч і висловилася критично у дещо більш дипломатичній формі.
На думку кримінолога з Університету Гельсинкі пана Маркуса Каакінена, частина проблеми полягає в тому, що сумнозвісні шведські банди наркоторговців переростають свій рідний ринок. У результаті вони не лише відкривають торгові точки у таких країнах, як Норвеґія та Фінляндія, а й перебираються до «транзитних» держав, що є каналами для міжнародної торгівлі наркотиками (Естонія, Німеччина, Данія та Іспанія), де конкурують із місцевими злочинними спільнотами.
Але це не головне, що непокоїть експертів. Що їх справді турбує, то це раніше невідомий феномен: юнаків зі Швеції (переважно арабського, афґанського та курдського походження — прим. ред.) анонімно наймають через соціальні мережі для здійснення актів насильства у Данії. Вони є ситуативними водіями служби доставки «Deliveroo».
«Це щось абсолютно нове: вербування дуже молодих, абсолютно невідомих підлітків. Попит на насильство зростає і ці банди помітили, що для них менш ризиковано використовувати ці канали. Фінляндія також стала страждати від цих умовно шведських угруповань», — прокоментував стан справ Маркус Каакінен.
Як правило, цих підлітків або чоловіків віком близько 20 років вербують у зашифрованих застосунках для обміну повідомленнями, як-от Telegram, і платять їм від $40 000 до $110 000 за 1 замовлення.
Причому вони навіть не обов'язково знають ім'я замовника; воно їм не потрібне, бо отримують велику суму на руки. За вибухи ручних гранат або саморобних вибухових пристроїв, які зазвичай є попередженням, а не спробою вбивства, платять лише $10 000.
Розслідування, спільно влаштоване британськими журналістами та данською громадською телекомпанією підтвердило: завдання роздають настільки випадково, що «рекрутери» розробили власну емоційну абревіатуру емодзі (водяний пістолет — вбивство, яблуко — граната). Кількість виконавців обраховується тисячами!
Шведській владі й так нелегко впоратися із традиційними бандитськими війнами всередині країни, де ватажки із такими прізвиськами, як «Курдський лис», «Полуниця» та «Грек», коять правопорушення за допомогою вбивць з-поміж підлітків-аматорів. Юнаки-мігранти наймаються на основі так званого фрилансу.
Політичні лідери Данії стверджують, що їхня країна зараз зазнає наслідків невдалого управління Швеції протягом кількох поколінь. Щедра політика надання притулку у Швеції (горезвісний «інклюзивний мультикультуралізм» — прим ред.) та захоплення толерацією до всього іншого (чужого) у поєднанні з поганим міським плануванням і дедалі більш зношеною державною системою загального добробуту призвели до появи «небезпечних районів», на які не звертали серйозної уваги аж до минулих кількох років.
Ці міські спальні квартали характеризуються високим рівнем злочинності, залежністю від допомоги, а також низьким рівнем доходів та освіти. Вони є справжнім резервуаром для вербувальників банд, наголошують британські та данські журналісти-розслідувачі.
Чиновники з уряду Метте Фредериксен вважають, що їхня держава відносно успішно справляється зі своїми проблемами аналогічного характеру. За оцінками, у Данії із населенням 5,9 мільйона осіб нараховується близько 1 500 дійсних членів банд, тоді як у Швеції із населенням 10,5 мільйона — понад 14 000.
Шведський правоцентристський коаліційний уряд, який підтримується ззовні позірно жорстко правою партією «Шведські демократи», пообіцяв посилити заходи щодо інтеграції, охорони порядку та винесення вироків. Після зустрічі міністрів юстиції двох країн, що відбулася цього тижня у Копенгаґені, оголошено про проведення спільної поліційної операції, під час якої шведські офіцери будуть направлені до данської столиці.
Однак влада Данії хоче йти далі — у спробі простежити за діями шведських злочинців, вона використовує програмне забезпечення для розпізнавання осіб на основі штучного інтелекту на записах камер відеоспостереження. Петер Гуммельґорд навіть заявив, що хотів би заборонити Telegram та TikTok у своїй країні.
Натомість кримінологи стверджують, що розв'язати проблему у довгостроковій перспективі може лише ширший підхід, який враховує профілактику злочинів, скоювані бандами. Поки неясно, чи можуть проблеми Швеції вийти за межі скандинавських країн, особливо після того, як минулого місяця два бізнесмени з північної частини Лондона були знайдені застреленими в машині, що згоріла, в південному шведському портовому місті Мальмьо.
Незалежні експерти сумніваються в тому, що шведські кілери регулярно з'являтимуться на вулицях Манчестера або Гамбурґа. Проте, якщо банди не контролюватимуться, вони можуть стати взірцем для наслідування у Британії, Франції та інших країнах Європи від Лісабона і Дубліна до Таллінна й Гельсинкі.
Своєю чергою, як раніше вже повідомляла медіаагенція «Останній Бастіон», режим сирійського узурпатора Башара аль-Асада ховає важкі наркотики у солодощах і консервах. Маріонеткова прокремлівська влада близькосхідної країни взялася випробовувати нову тактику у боротьбі із повстанцями.
