Суд Англії арештував активи власників Одеського зернового терміналу

КРИМІНАЛ
16.01.2023, 11:35
Суд Англії арештував активи власників Одеського зернового терміналу

Високий суд Англії та Уельсу арештував активи зернового терміналу GNT Group і Olimpex Coupe на понад 118 млн доларів

Високий суд Англії та Уельсу 14 січня 2023 року видав наказ про арешт активів Сергія Грози та Володимира Науменка, власників компаній GNT Group і Olimpex Coupe International, яким належить зерновий термінал в Одесі, задовольнивши тим самим позов від кредиторів GNT Group - американських інвестиційних компаній Innovatus Capital Partners (Innovatus) і Argentem Creek Partners (ACP).

Про це повідомляє медіа агенція "Останній Бастіон" з посиланням на повідомлення ACP.

Розслідування, ініційоване кредиторами, довело, що GNT Group ліквідувала все зерно, передане в заставу Innovatus, без погодження із кредиторами.

Зерно, яке відвантажує Одеський порт, стало критичним аспектом переговорів між Україною, Росією та світовими лідерами через його значення для глобальної продовольчої безпеки.

Розширення Чорноморської зернової ініціативи, яке дозволило частково відновити експорт українського зерна, підкреслює важливість забезпечення ефективної, прозорої та чесної роботи зернових терміналів України.

"Ми вважаємо огидним те, що власники GNT Group використовують війну для шахрайства. Розслідування показують, що все зерно, закладене Innovatus, було шахрайським шляхом ліквідовано власниками GNT Group. Тому у Innovatus не було іншого вибору, окрім як вимагати в Високому суді Англії та Уельсу наказу про замороження активів, щоб запобігти їх подальшому приховуванню Володимиром Науменком і Сергієм Грозою", - заявила керуючий директор Innovatus Ана Фірмато.

Регіональний топ-менеджер ACP Джон Паттон додав, що ACP та Innovatus були змушені разом добиватися правосуддя після виявлення великомасштабної розтрати активів і численних корпоративних правопорушень.

"Судове рішення дає нам можливість розпочати примусові дії. Після того як GNT Group передасть контроль над активами у Одеському порту відповідальним операторам, ми не вбачаємо суттєвих перешкод у роботі зернового коридору. Ми готові й надалі співпрацювати з українською державою та інвестувати в Україну", - констатував Паттон.


В умовах повномасштабної війни та блокування агресором частини українських портів експорт зерна став питанням національної безпеки. На дипломатичному рівні Україна змогла досягти значних успіхів. Бізнес, який включений до логістичного ланцюжка, теж поступово адаптується до нової ситуації. Проте зараз особливо важливо, щоб усі ланки працювали прозоро та чесно, не ставлячи під загрозу весь експорт. На жаль, як мінімум, один із активних учасників зернового коридору, викликає серйозні побоювання. Йдеться про компанію GNT Terminals, яку податківці підозрюють у розкраданні понад 50 млн. доларів. Давайте розберемося, що це за бізнес і які ризики для держави виникають із його участі у зерновій угоді, - зазначає delo.ua.

Офшорна схема

За даними Центру транспортних стратегій, з 1 серпня 2022 року і до сьогодні з портів Великої Одеси вийшло вже 501 судно, якими експортовано понад 12 млн. тонн українського продовольства до країн Європи, Азії та Африки. Значна частина цієї продукції пройшла через GNT Terminals, а точніше через цілий ланцюжок пов'язаних компаній, зареєстрованих у іноземних юрисдикціях.

GNT Terminals, а точніше, GN Terminal Enterprises Ltd зареєстрована на Кіпрі та є частиною групи GNT.

Цей вертикально-інтегрований комплекс включає чимало юридичних осіб, пов'язаних із вантажоперевезеннями через порт Одеси. Наприклад, зареєстровану у Дубаї у 2014 році GNT Trade DMCC («Джи-ен-ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі»). Ця компанія примітна тим, що зараз володіє українським ТОВ «Олімпекс купе Інтернешнл». Остання з'явилася на українському ринку ще в 90-ті роки, а вже на початок 2010-х стала одним із основних стивідорів одеського порту, тримаючи під своїм контролем 3 та 4 причали.

Тут важливо зробити пояснення — на той момент приватний бізнес взагалі не мав займатися економічною діяльністю в портах. Україна тривалий час зберігала державну монополію у цій сфері. Проте в Одесі ще в 90-х винайшли схему державно-приватного партнерства, яка дозволила поділити ринок між «своїми».

Одним із таких допущених до годівниці виявилося ТОВ «Олімпекс купе Інтернешнл». Дві ключові фігури, що стоять за цим бізнесом, так само як і за всім холдингом GNT, що розрісся, — це Володимир Науменко і Сергій Гроза. Хоча формально всі ці юрособи на Кіпрі або в ОАЕ зареєстровані на громадян цих країн, кінцевими бенефіціарами виступають Гроза та Науменко.

Привласнення 50 млн. доларів без наслідків

Обидва бізнесмени починали ще у дев'яностих. Сфера їхніх інтересів досить широка: від виробництва та експорту металу до зернотрейдингу та продажу іншої агропродукції. При цьому Науменко та Гроза зберегли своєрідний підхід тих років: коктейль зі складних схем уникнення податків та особливої любові до офшорів. Результат можна знайти у судовому реєстрі — Верховний суд України повернув на розгляд справу про присвоєння 50 млн доларів.

Мова про історію, яка розпочалася ще 2018 року. Тоді ТОВ "Олімпекс купе Інтернешнл" після продажу зерна за кордон не завела гроші в Україну. Весь дохід — згадані вище 50 млн. доларів — було виведено на підконтрольні бізнесменам іноземні компанії. Науменко та Гроза вигадали схему незаконного заліку з великою кількістю юросіб, практично всі з яких мають ознаки фіктивних.

Скільки податків одержала Україна? Нуль. Але ще гірше, махінатори не були притягнуті до відповідальності.

Податківці спробували домогтися справедливості: через суд вони вимагали заарештувати активи компанії через фіктивні операції та ухилення від сплати податків.

Проте Одеський суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Ситуація дійшла Верховного суду. Там проблему помітили та повернули справу на повторний розгляд.

Проблема в тому, що повернули назад до Одеси, де підприємці мають усі шанси «вирішити питання» на свою користь. Втім, варто простежити, чи стане суд на бік держави, чи вирішить і далі продовжуватиме заплющувати очі на явне порушення закону. Є надія, що за нинішніх умов війни адекватність, а з нею і справедливість переможуть, і справа отримає хід. Але це чи ні покаже лише час.

Кримінальні справи зникають

Звісно, знаючи українські реалії, можна припустити, що слідство просто маніпуляція. Працював собі бізнес роками, а тут його вирішили потопити. Проте факти підтверджують протилежне. Власники бізнесу (Науменко та Гроза), та й сам бренд мають вельми сумнівну репутацію.

Сумнівну настільки, що 2021 року під стінами Офісу Генерального прокурора відбувся пікет, організований «Громадським рухом ветеранів та волонтерів АТО». Протестувальники вимагали провести розслідування та усунути схеми незаконного постачання зерна через одеський порт. Серед прізвищ одеських чиновників, причетних до справи, звучала й назва компанії, яка брала участь у змові — Олімпекс купе Інтернешнл. Завдяки громадському резонансу справа все ж таки була відкрита.

Слідчі з генпрокуратури отримали дозвіл суду на вилучення та вивчення документів ТОВ «Олімпекс купе Інтернейшнл». За попередньою оцінкою, тільки за 2016-2017 рік ця організація провела експортні операції на суму понад 4,5 млрд грн, завдавши колосальної шкоди бюджету через несплату податків (знов знайомі офшори та фіктивні фірми-одноденки). Одна із статей, за якою було відкрито справу - Ст. 212 - ухилення від сплати податків. У схемі було чимало іноземних компаній, оформлених на підставних осіб. Найчастіше – громадян Кіпру чи інших схожих юрисдикцій. Однак у деяких випадках махінатори не ускладнювали собі життя і реєстрували бізнес не своїх співробітників. Один із прикладів – швейцарська компанія Душана Денича – фінансового директора «Олімпекс купе Інтернешнл».

Той факт, що гучна справа затягується для власників Олімпекс купе Інтернешнл теж не новина. Сергій Гроза вже проходив у справі про несплату податків в особливо великих розмірах ще 2007 року. Тоді прокуратура Печерського району Києва порушила кримінальну справу №56-1461 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 ККУ. Підозрюваний Гроза погодився на підписку про невиїзд, у рамках якої мав повернутися з Франції до України.

Але не зробив цього і був оголошений у міжнародний розшук. Сергію Грозі вдалося уникнути екстрадиції, бо справу було закрито через два роки.

Ризики для зернового коридору

Виходить, що наразі критичний експорт зерна з країни багато в чому залежить від підприємців із сумнівним минулим, фігурантів кількох кримінальних справ. Як сильно це підвищує ризики, здається, очевидно. Щорічно Україна експортує близько 45 млн. тонн зерна. Податки та виплати до бюджету від цих операцій є важливим джерелом поповнення коштів для країни.

Сьогодні, коли українська економіка багато в чому залежить від допомоги наших союзників, особливо важливо берегти кожне джерело одержання коштів, кожен прибутковий сегмент економіки. І що менш важливо — берегти репутацію. Зерновий коридор — одне із ключових джерел грошей до бюджету. Тому так важливо розуміти, хто і чому включений у цей процес, і чи не буде ситуації, де один із учасників знову захоче обійтись без сплати податків.

вибір редакції
Читайте також:
Світ
Правда завжди стає публічною, а брехня згодом тьмяніє. Про це мали б знати ті, хто стоять у керма сіоністської та рашистської пропаганди.
08.12.2023, 19:57
Світ
Для того, щоби висмоктувати ресурси зі США, сіоністський режим створив цілу агентурну мережу. Її учасники тиснуть на чиновників і політиків.
28.11.2023, 21:49
Політика
Кіоскерам і комедіантам з Банкової чхати на українську націю й українську державу. Їм важливі політичні рейтинги та хрускіт валюти у кишені.
27.11.2023, 16:23
Світ
Сіоністський режим не обирає національності своїх жертв. Для нього і палестинці, і євреї однаково підходять на роль жертви терору.
06.11.2023, 14:37
Світ
Свого першого росіянина він побив раніше за батька, у 15 років. Певно далі тільки вбивство, яке спланує сам Рамзан Ахматович.
05.11.2023, 08:42
Політика
Мета голови президентської партії "Слуга народу" вельми утилітарна: прикрити свою брехню і корупційну змову з керівництвом НАЗК.
14.09.2023, 18:56